Українська поезія другої половини XIX ст.
- 21-12-2022, 23:14
- 282
9 Клас , Українська література 9 клас Авраменко, Дмитренко (поглиблене вивчення філології) 2022
Українська поезія другої половини XIX ст.
1. Розгляньте репродукції картин і дайте відповіді на запитання.
Г. Немировський. Ясний день
В. Ван-Гог. Зоряна ніч
К. Трутовський. Сцена біля криниці
- А Які мотиви домінують на репродукціях цих картин?
- Б. Чому в розділі про поезію як ілюстрації використано репродукції картин саме з такими мотивами?
- В. Який із раніше вивчених віршів вам першим спав на думку, коли ви розглядали ці роботи?
2. Прочитайте короткий аналіз поетичних творів другої половини XIX ст. і випишіть у зошит мотиви лірики, що домінують у художній літературі цього періоду.
Степан Руданський (1834-1873) — «обік Шевченка найвизначніший в українськім письменстві XIX ст.» (І. Франко). Незважаючи на несприятливі умови розвитку української культури (Валуєвський циркуляр 1863 р.), він залишив багату й різноманітну спадщину: ліричні твори, балади, байки та ін.
Мотив вірша «Повій, вітре, на Вкраїну...» навіяний народними піснями. З далекого Петербурга думки автора (ліричного героя) линуть в Україну, до коханої дівчини, яка обіцяла бути вірною:
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!..
Вірш наповнений хвилюванням, теплом, пройнятий щирим почуттям юнака: «...серце тужить, серце мліє».
Але найбільше визнання С. Руданському принесли його віршовані гуморески-співомовки, з якими ви ознайомилися в 6 класі («Добре торгувалось», «Гуменний», «Запорожці в короля» та ін.).
Леоніда Глібова (1827-1893) ви знаєте передусім як байкаря, адже в 6 класі читали його байки «Муха і Бджола», «Жаба і Віл», «Щука». Але Л. Глібов ще й тонкий лірик: його елегія «Журба» уже за життя письменника стала улюбленою піснею українського народу. Ліричний герой вірша, споглядаючи природу, проводить паралель зміни пір року з людським щастям і доходить невтішного висновку:
До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна;
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона.
Хай там як, але ліричний герой — оптиміст:
Як хороше, як весело
На білім світі жить!..
Поезія «Журба» — це медитація про минущість людини й вічне оновлення природи. Цей твір покладено на музику українським композитором М. Лисенком.
Яків Щоголів (1824-1898) — представник українського романтизму. У його поезіях постають давні перемоги козаків, героїчне минуле Запорозької Січі («Січ», «Запорозький марш», «Орел»). Козацька романтика перейнята тугою за славним минулим, за зниклою Січчю. Але є в доробку Я. Щоголева поезії, присвячені образам української природи («Травень», «Осінь», «Після бурі»).
У вірші «Травень» ліричний герой захоплюється змінами природи навесні, його вражає й поле («по коліна досягла трава»), і річка («ллючи хвилі невеличкі, млоддю вигляда»). Вік кличе із собою в «чорностволий ліс», що «ще листвою густою не зовсім заріс». Ліричний герой із радістю повідомляє, що «з весною інший світ настав». Поезія щира, легка, дзвінкоголоса, добре ритмізована.
Окремі твори Я. Щоголева позначені соціальними мотивами («Струни», «Завірюха»). Багато поезій митця покладено на музику.
Іван Манжура (1851-1893) відомий не тільки як український поет, а і як фольклорист, етнограф, журналіст, мовознавець і перекладач із російської та німецької. За світосприйняттям — близький до Г. Сковороди. У літературі відомий як автор ліричних творів, гуморесок і дотепних віршованих оповідань казкового типу.
У вірші «Веснянка» звучить сумний мотив: колишній козак уже коня не сідлає, а «замість списа — бере косу», бо тепер він — бурлака. Вірш має назву «Веснянка», але пейзажним замальовкам тут місця обмаль, провідний мотив — соціальний: на весні починається робота на землі, тож колишній козак не питає в дівчини дорогу до Криму чи до порогів, а мусить іти в найми, щоб прогодувати себе й заробити «хоч на лати»:
А питає в молодої
Німецької хати,
Щоб-то стати заробити
Собі хоч на лати.
Борис Грінченко (1863-1910) — відомий лексикограф і письменник. Його літературний доробок становлять 5 повістей («Серед темної ночі», «Під тихими вербами» та ін.), кілька драматичних творів («Серед бурі» та ін.), близько 50 оповідань, том поезій і багато літературознавчих праць. Поетичні пошуки Б. Грінченка яскраво відображено в збірках «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Нові пісні і думи Василя Чайченка», «Під хмарним небом» та ін. У більшості цих книжок домінують мотиви народних страждань і боротьби за волю.
Але є в поетичній спадщині митця і філософська лірика на тему минущості світу й людини («Дуб», «Тільки одна не пишалась»), ремінісценції зі східних і біблейських джерел («Горе вам!», «Кара», «Велика вечеря»), мотиви гордої самотності («Не знаю», «Ізнов», «Душа горить») та ін.
Філософський мотив минущості світу й людини цікаво звучить у поезії «Дуб». Образ міцного дерева — алегоричний. Здоровий і красивий чоловік із часом марніє й висихає, бо така людська природа. Настає час, коли хробаки починають роз’їдати корінь міцного дуба, і вже навіть невелика буря здатна оббити пожовкле листя:
Пишне вбрання розвіяв вітер по світу; зостались
Мертві гілки, де недавно шати зелені пишались...
3. Прочитайте вірші П. Грабовського, М. Старицького та В. Самійленка й опрацюйте літературно-критичний матеріал до них.
Павло Грабовський (1864-1902) — український поет, лірик, перекладач. Боровся за національну свободу українців.
У його творчості поетично відображено мужність героїв. Найсильніше прозвучав гімн борцеві у вірші «Справжні герої». Йому автор протиставляє псевдогероїв. Він вважав, що справжніми героями є сучасники, люди, які самовіддано боролися за майбутнє своєї країни.
Вірш «До Н. К. С.» присвячено Надії Сигиді, революціонерці, зустріч з якою під час етапування до Сибіру вплинула на подальшу творчість поета.
Михайло Старицький (1840-1904) — поет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч.
Серед творів інтимної лірики митця особливо яскравим є ліричний вірш «Не захвати солодкого зомління...» із циклу «Монологи про кохання». Духовне начало в коханні — провідний мотив твору. Ліричний герой стверджує:
Кохання — спів, зальот душі — не тіла,
Зоря з-за хмар, веселка дощова,
Воно ростить у нас незримі крила,
Які любов у серця вимага.
Тобто не тіло, а душа дарує справжні відчуття, не тіло, а душа — вічна. Автор уводить образ ночі, який так люблять справжні романтики. Цей образ він олюднює через риторичне звертання: «О люба ніч!» Саме вночі відчутні найтонші вібрації душі, найменші її порухи, бо все принишкло й балом править любов. Образи міфічних мавок, нічних квітів, місяця зачаровують і п’янять. Риторичні звертання («моя красо!»), епітети («солодке зомління», «пекучая жага», «чарівні боління»), персоніфікації («шепотять темні гаї») та інші художні засоби підпорядковані великій меті — якнайніжніше й найтепліше передати стан закоханого ліричного героя.
Володимир Самійленко — яскравий поет-лірик, сатирик, перекладач, драматург. Його лірика захоплює своєю мелодійністю, ясністю та логічною стрункістю думки. Серед віршів особливо вирізняється «Не вмре поезія». У ньому утверджено ідеї безсмертя поезії, незнищенності мистецтва, літератури в житті народу, яка підсилюється потрійною анафорою «Не вмре поезія». Мистецтво має на меті «зрозуміти все небесне і земне», бо «потреба вищого бажання в серці встане / І викличе в душі рої забутих мрій». Поезія розбуджує зачерствілі серця людей, які дбають тільки про їжу. Категоричне твердження про «останню могилу — останнього співця» тільки підкреслює, що такого ніколи не станеться.
4. Виконайте завдання.
1. Установіть відповідність.
2. Установіть відповідність.
3. Установіть відповідність.
4. Які мотиви були провідними в поезії другої половини XIX ст.?
5. Якими проблемами переймається ліричний герой поезії В. Самійленка «Не вмре поезія»?
6. Що вас особливо вразило у віршах П. Грабовського «До Н. К. С.» і «Справжні герої»?
7. Що об’єднує поезії Л. Глібова «Журба», С. Руданського «Повій, вітре, на Вкраїну» та М. Старицького «Не захвати солодкого зомління...»?
8. Знайдіть інформацію про життя та творчість М. Старицького.
9. Чи є у вірші М. Старицького «Не захвати солодкого зомління...» натяк на нерозділене кохання? Аргументуйте свою думку.
10. Яку ідею відтворено у вірші В. Самійленка «Не вмре поезія»?
11. Розкрийте роль анафори в ліричному вірші П. Грабовського «До Н. К. С.».
12. Випишіть по 2-3 епітети, персоніфікації, інверсії, порівняння, риторичні звертання з вивчених поезій другої половини XIX ст.
5. Виконайте домашнє завдання.
- Вивчіть один з опрацьованих віршів напам’ять.
Коментарі (0)