Войти
Закрыть

Іван Багряний. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Сторінки життєпису. Народився Іван Павлович Лозов’ягін (псевдонім Іван Багряний) у багатодітній родині 2 жовтня 1906 р. в місті Охтирці, що на Сумщині. Батько — Павло Лозов’яга (прізвище його було зросійщене — Лозов’ягін) — був муляром. Мати — Євдокія Кривуша — походила із заможного селянського роду із села Куземин, що біля міста Охтирки. Навчався майбутній письменник у місцевій церковно-парафіяльній школі. На той час припадають його перші літературні спроби. Далі юнак здобував освіту у вищій початковій школі. Через україномовність і вияв патріотизму однолітки часто глузували з нього. У 1920 р. Іван Багряний вступив до Охтирської технічної школи слюсарного ремесла, однак згодом полишив її та продовжив навчання у Краснопільській художньо-керамічній школі, де здобув спеціальність за фахом «малярство та гончарна справа». З 1923 р. він був замполітом на тростянецькій цукроварні, окружним політінспектором в Охтирській міліції, вчителем малювання в колонії для безпритульних і сиріт, складачем у друкарні, ілюстратором у кам’янець-подільській газеті «Червоний кордон». Майбутньому письменникові навіть довелося працювати на шахтах Донбасу, щоб порятувати родину від голоду 1921 р. Тоді ж він побував у Криму та на Кубані....
0 Переглянути

Євген Маланюк. Художній світ поезії Євгена Маланюка

11 Клас

Поет і його доба. Поет-емігрант Є. Маланюк своє життя і творчість присвятив Україні, уславленню її героїчного минулого та утвердженню віри в незалежне майбутнє. Поет-патріот і воїн за духом, Є. Маланюк ще у 20-х роках на фронтах громадянської війни у складі добровольчої армії УНР захищав суверенність Вітчизни, осмислював поразку її в закордонних таборах для інтернованих осіб і розвивав ідею утвердження державності України, перебуваючи на теренах чехословацької еміграції. Є. Маланюк болісно сприймав перебування України під владою різних режимів. Свою ідейну позицію митець розкрив у публікації «Малоросійство» (1959). Однією з умов здобуття української незалежності, за Є. Маланюком, є доконечна потреба українцям мислити себе самостійною нацією, а не «рабами Москви» в особі «малоросів». Саме тому поет закликав: «Геть від Москви!». Творча спадщина Є. Маланюка багатогранна. Вона охоплює збірки поезій «Земля і залізо» (1930), «Земна Мадонна» (1934), «Перстень Полікрата» (1939), «Вибрані поезії» (1943); «Влада» (1951), «П’ята симфонія» (1954), «Поезії в одному томі» (1954), «Остання весна» (1959), «Серпень» (1964), «Перстень і Посох» (1972, вийшла посмертно), публіцистичні розвідки («Книга спостережень»), переклади й статті....
0 Переглянути

Євген Маланюк. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Євген Маланюк — митець високого художнього рівня, «співець степової Еллади», один із найвідоміших українських поетів еміграції, представник Празької школи, літературознавець, культуролог, учасник визвольної боротьби доби УНР, полум’яний проповідник національних ідей і великий гуманіст. Його твори довгі роки були під суворою забороною. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Народився Євген Филимонович Маланюк 1 лютого 1897 р. в селі Архангород, що на Херсонщині (нині смт Новоархангельськ Кіровоградської обл.). У спогадах про батьківську родину поет писав: «У нашому старому, мурованому зі степового каменю домі жилося "на дві хати” — дідову й батькову. У першій хаті панував дух віків, старовинного побуту, тисячолітніх звичаїв і обрядів та свідомого... "україноцентризму”». Батько Є. Маланюка, Филимон Васильович, був людиною інтелігентною й шанованою в їхньому містечку. Працював учителем, повіреним у містечковому суді, а також був хористом церковної капели. Мати поета, Гликерія Яківна, походила зі збіднілої дворянської родини офіцера Стоянова, вихідця із Чорногорії. У їхній сім’ї шанували музику, поезію, художню літературу. Саме від матері майбутній поет успадкував любов до мистецтва. Почуттям великої любові та щирої поваги сповнені спогади поета про батьків: «Матері я завдячую дві речі: серце й мистецтво, а батькові — основи з його інтелектуального й світоглядного розвитку»....
0 Переглянути

«Під чужим небом»

11 Клас

«Еміграції всіх часів і народів супроводжувалися народженням і розвитком громадсько-політичної й літературно-естетичної думки, що відображала історичну долю народу», — зазначав літературознавець Ф. Погребенник. Виїзд української творчої інтелігенції до країн Західної Європи, США та Канади охоплює період від 1914 р. і до кінця XX ст. Емігранти-українці сприяли розквітові національного політично-громадського та мистецько-літературного життя діаспори. Важливу роль у цьому процесі відіграли представники української еміграційної літератури Євген Маланюк й Іван Багряний. Читацький путівник Ключові поняття теми «Під чужим небом»: Празька школа; громадянська лірика Євгена Маланюка; творчість Івана Багряного; пригодницький роман. Навчальні цілі теми «Під чужим небом» Знання: • історичні умови розвитку української літератури за кордоном у 20-40-х роках, основні відомості про Празьку школу української поезії та її представників; факти з життя і творчості Євгена Маланюка, Івана Багряного; зміст виучуваних художніх творів; термін «пригодницький роман». Уміння: • розкривати особливості художнього осмислення долі України в громадянській ліриці Є. Маланюка «Уривок з поеми», тлумачити символічність її назви; аналізувати поезію Є. Маланюка «Напис на книзі віршів», визначати її проблематику; пояснювати актуальність поезій Є. Маланюка; висвітлювати автобіографічну основу роману Івана Багряного «Тигролови»; визначати проблематику, жанрові особливості та своєрідність композиції твору; характеризувати художні образи роману, розкривати його символіку; добирати цитати з твору для аргументації своїх думок; з’ясовувати причини популярності роману «Тигролови» в повоєнній Європі та його значущість для сучасних читачів....
0 Переглянути

Осип Турянський. Художній світ прози Осипа Турянського

11 Клас

Письменник і його доба. Поет Петро Карманський відтворив образ Осипа Турянського на тлі складної епохи: «Простер широкі крила свого таланту у Відні, в часі, коли вже починався період нашої духової депресії, коли трохи не все листя обсипалося з буйного дерева нашої Надії. Вернувся з італійського полону з пошматованими нервами, з хворим шлунком, з душею перечуленої мімози. Голий і бідний, опинився в колі старих і молодих письменників з усіх сторін України, які догризали вже кісточки великих сподівань, і як кожний новак, почував себе в їх колі так гарно, що забув про вчительську посаду, про сім’ю і про те, що голод настирливо зазирав йому в очі; цілою душею пірнув в Сілоамську1 купіль життя богеміста. Обідраний, голодний, занедбаний, жив з дня на день, ночував кожної ночі під іншим дахом, десь у кутку на квартирі, з-поміж знайомих, днями і ночами дискутуючи, розповиваючи в розмовах багатий скарб свойого всебічного знання. Якийсь час зберігав інкогніто... своєї дитини, якою був твір "Поза межами болю”, твір справді виношений під серцем і викормлений сердечною кров’ю». Над жахами та горем Першої світової війни письменник вивищує духовні цінності людини, гуманізм. 1 У перекладі означає «зісланий»; символ зцілення. Творчість. Осип Туринський — автор поетичних, прозових, драматичних творів, літературознавчих статей, підручника з теорії літератури, перекладів світової класики. Його творчий доробок складають повість-поема «Поза межами болю» (1917-1921), повісті «Дума пралісу» (1922), «Син землі» (1933), збірка оповідань «Боротьба за великість», комедія «Раби» (1927). Читацький довідник Поема в прозі — ліро-епічний твір, написаний прозою, у якому оповідь про історичні події й події життя героїв розкриваються через сприйняття й оцінку оповідача. Наявний розгорнутий динамічний, напружений сюжет, використовуються ліричні та епічні засоби у відображенні дійсності....
0 Переглянути

Осип Турянський. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Осип Туринський — яскравий представник українського модернізму XX ст., талановитий прозаїк, перекладач, поет, філософ, критик, науковець і журналіст. Письменник утвердив в українській літературі класичний експресіонізм (повість «Поза межами болю»). Його творчість широко відома не лише в Україні, а й за кордоном. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Осип Васильович Туринський народився 22 лютого 1880 р. в селі Оглядів на Львівщині, у родині теслі. Був найстаршим з-поміж вісьмох дітей. Отримав перші знання в сільського вчителя, з його ж підтримки вступив до Львівської української гімназії. Аби навчатися і трохи допомагати родині, що тяжко бідувала, заробляв репетиторством. Навчався на філософському факультеті у Віденському університеті, який закінчив у 1907 р., здобувши ступінь доктора філософії. Вільно володів іноземними мовами: німецькою, англійською, угорською, польською, грецькою й латиною. 1908 р. став дебютним для Турянського як письменника: в альманасі віденської «Січі» вийшли друком новели «Курка», «Ей, коб мене були вчили», «Де сонце?». Із 1910 р. Осип Туринський розпочав свою педагогічну діяльність учителем української мови та літератури в Перемишлянській гімназії. Тоді ж узяв шлюб із донькою депутата Віденського парламенту Стефанією. Їхній син Мирослав згодом став відомим в Україні та США шахістом. Восени 1914 р. Осипа Турянського мобілізували до австрійської армії. Він потрапляє на фронт, до Сербії. За рік опинився в сербському полоні, перебував у таборі для інтернованих на італійському острові Ельба. Про своє життя в полоні написав повість-поему «Поза межами болю» (1917)....
0 Переглянути

Богдан-Ігор Антонич. Художній світ поезії Богдана-Ігоря Антонима

11 Клас

Митець і його доба. Суспільно-політичне й мистецьке життя в Західній Україні наприкінці 20-х — на початку 30-х років минулого століття — час входження Б.-І. Антонина в літературу — розгорталося під впливом двох основних чинників: окупаційної політики панської Польщі у ставленні до українців й активізації діяльності різноманітних громадських і партійних груп як протидії політиці полонізації. Осмислювалися причини поразок визвольних змагань. Творилася філософія життя-подвигу, життя-вчинку. Ішов процес національного самоусвідомлення. Б.-І. Антонич і в студентські роки, й опісля стояв осторонь політичних баталій. Друкувався в часописах, що належали різним політичним силам: «Ми», «Вогні», «Дзвони», «Вісник», «Назустріч», але не входив до жодної з партій. Утім, це не означає громадянської байдужості митця («Слово до розстріляних» — свідчення цього). Свою поетичну місію він убачав у служінні музам, шуканні відповіді на одвічні смислобуттєві питання: «Що є світ? Що є Людина? Хто я в цьому світі?». Читацький довідник Міфологізм — спосіб поетичної реалізації міфу в художній літературі, його смислове переінакшення. Може виявлятися як на рівні опрацювання міфологічних мотивів мандрів і пригод героя, що має виконати певне завдання, так і на рівні введення в текст первісних схем світобачення (світ, життя як боротьба між темрявою і світлом, весною і зимою тощо, людина як продукт діяльності світлого й темного начал). Міфологізм властивий усій світовій літературі. В українському письменстві до Б.-І. Антонича міфологічну поетику активно використовували ранні модерністи — Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, О. Олесь, М. Вороний та ін....
0 Переглянути

Богдан-Ігор Антонич. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Богдан-Ігор Антонич — поет, прозаїк, перекладач, критик. Поетичний геній XX ст. Один із найкращих західноукраїнських поетів. Він глибоко закорінений у національні поетичні традиції. Б.-І. Антонич став співцем єднання людини і природи. Його вірші перекладені багатьма мовами світу. Заборонені до 1960-х років, вони справили значний вплив на сучасну українську поезію. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. на Лемківщині в селі Новиця Горлицького повіту в родині греко-католицького священника. Батьки були діяльні, творчі люди. Єдиний син ріс в атмосфері любові й добра. Колискою Б.-І. Антонина, за словами самого поета, була Лемківщина. Лемки — найзахідніша гілка українського народу — жили по обидва боки Карпат до 1947 р. Після Другої світової війни північна частина Лемківщини відійшла до Польщі, а східна — до УРСР. Унаслідок операції «Вісла» всіх лемків вивезли із споконвічних земель. Б.-І. Антонина називають поетом Атлантиди — землі, якої немає. Початкову освіту Б.-І. Антонич здобув удома, під наглядом приватної вчительки; навчався в гімназії в Сяноці (це була єдина гімназія, де вчили ще й українську мову). У 1928 р. він переїжджає до Львова і вступає до Львівського університету, де студіює славістику. У 1934 р. одержав диплом магістра філософії (магістерську працю присвятив проблемам польської мови). Навчання в університеті мало вирішальне значення для розвитку творчої особистості Б.-І. Антонина. Майбутній поет виявив себе ерудитом й інтелектуалом. Окрім успішного навчання, бере активну участь у літературному й громадському житті. Долучається до роботи гуртка студентів-україністів, де обговорювали доповіді на теми української мови та літератури, зарубіжної літератури, тут читає свої поетичні твори....
0 Переглянути

Перлини західноукраїнської літератури

11 Клас

Література в радянській Україні та за її межами — це два складники єдиного організму. Митців з обох боків кордону єднали любов до рідної землі, прагнення бути «на вістрі часу», відповісти своєю творчістю на злободенні й вічні питання буття. Вивчення творчості українських письменників близького й далекого зарубіжжя дає змогу побачити українську літературу як цілісність у розмаїтті тем, стилів, форм, напрямів. Читацький путівник Ключові поняття теми: розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р., лемківський край, творчість Б.-І. Антонина й О. Туринського, життєствердність, міфологізм, язичництво, асоціативність, поема у прозі. Навчальні цілі теми Знання: • знати імена представників західноукраїнської літератури, назви творів, порушені в них проблеми; зміст поеми у прозі «Поза межами болю», одну поезію Б.-І. Антонима напам’ять. Уміння: • висвітлювати особливості розвитку літератури на західноукраїнських землях; давати загальну характеристику творчості Б.-І. Антонима й О. Турянського, визначати основні мотиви поезії Б.-І. Антонима; пояснювати роль ужитих художніх засобів; виразно й усвідомлено читати поезії; розкривати ідейно-художній зміст окремих фрагментів поеми в прозі О. Турянського «Поза межами болю»; коментувати умовність зображених картин; з’ясовувати роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення авторського задуму; давати власну оцінку прочитаному; проводити аналогії із сучасним життям....
0 Переглянути

Микола Куліш. Художній світ драматургії Миколи Куліша

11 Клас

Письменник і його епоха. У 1923-1924 рр. український театр стояв на порозі нового етапу. П’єси-агітки, що побутували в перші пореволюційні роки, уже не задовольняли ні глядачів, ні акторів. Життя й суспільство потребували нових соціальних характерів, виразного оприявнення людських відчуттів, а отже, очікували самобутніх драматургів. Творчість М. Куліша — це драматичні твори, декілька віршів, нарисів і публіцистичних статей. П’єса «97» не тільки зробила ім’я автора широковідомим в Україні, а й дала підстави тогочасній критиці твердити, що автор драми «поклав край безсюжетній агітці» й заслужено «став основоположником» пореволюційної української драматургії. Остап Вишня захоплено писав: «От вона, справжня, житня, з макухою й з кураєм революція... Отака революція, жива, як мать сира земля правдива...». В основі п’єси — реальні події. У боротьбі за утвердження радянської влади сходяться дві антагоністичні сили — комнезамівці й сільські багатії. Зіткнення набуває особливої гостроти й напруження, коли, внаслідок експропріації хліба на користь голодуючих у Росії, голод починається вже в самому селі. У час вибору комнезамівці до кінця залишалися вірними ідеї, фактично підписуючи собі смертний вирок. І в цьому — їхня трагедія. Тут соціальний конфлікт твору набуває ознак конфлікту ідей. І голод на Херсонщині на початку 20-х років, свідком якого був М. Куліш, сприймається як породження радянської влади....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 219 220 221 222 223 224 225 226 227 ... 229
Назад

Навігація