Автобіографічний (від грецьких слів «життя» і «пишу») твір - це авторська оповідь про самого себе, власне життя або якийсь його період, побудована на спогадах (своїх чи інших людей). Близький до автобіографічного жанр мемуарної літератури, коли оповідь ведеться не лише про оповідача, а й про визначні події, свідком яких він був. Акровірш (слово складається з грецької і латинської частин, що означають «крайній» і «поворот») - це поетичний твір, у якому початкові літери кожного наступного віршованого рядка, якщо їх прочитати зверху вниз, складають слово чи фразу, присвячену певній особі або події. Відомий акровірш із часів античності. Алегорія (з грецької - «інакомовлення») - термін на позначення основної ознаки байки - відтворення характерів людей та їхніх взаємин через художні образи тварин, рослин, предметів, явищ природи тощо. Анафора (з грецької - «піднесення» або «єдинопочаток») - властивий народній пісні художній прийом, при якому на початку віршованих рядків, строф, розділів поеми тощо відбувається повторення однакових слів чи фраз. Анафора може використовуватись автором не лише в поетичному, а й у прозовому творі. Байка - невеликий за обсягом, переважно віршований твір, що має повчальний характер. Байка завжди будується на алегорії, інакомовленні. Цей різновид ліро-епічного жанру, що налічує понад два тисячоліття своєї історії, завжди мав чітку побудову. Складається з фабули й моралі, або оповідної та дидактичної (повчальної) частин. Фабула - це те, про що розповідається в байці, тобто оповідна частина. Мораль - це, по суті, висновок байки, побудований в образній, повчальній формі звертання до читача, у якому автор виступає в ролі порадника, мудреця. У моралі здебільшого чітко наголошується й провідна ідея твору. Мораль ще називається повчанням. Може знаходитись як на початку, так і в кінці байки....
|