Войти
Закрыть

Післявоєнна міжнародна обстановка. Паризька і Вашингтонська конференції

10 Клас

Вудро Вільсон (1856-1924 рр.) - 28-й президент США (1913-1921) від Демократичної партії. Народився в сім’ї пресвітеріанського пастора, закінчив Прінстонський університет (1879 р.). У 1890-1902 рр. — професор права, у 1902-1910 рр. — ректор Прінстонського університету, у 1910-1912 рр. — губернатор штату Нью Джерсі, у 1913-1921 рр. — президент США. Здобув славу прогресивного реформатора, був ініціатором серії законів соціальної спрямованості. Після війни — активний поборник світової гегемонії США. Виступав за заснування Ліги Націй. Лауреат Нобелівської премії миру (1920 р.). Після закінчення терміну президентства (1921 р.) Вільсон відійшов від активної політичної діяльності. Програма активізації зовнішньополітичної діяльності США була викладена в «14 пунктах» Вільсона, з якими він виступив у посланні до Конгресу (парламенту США) 8 січня 1918 р. Ця програма повоєнного облаштування світу містила в собі принципи національного самовизначення, вільної торгівлі, відкритої дипломатії тощо. Результати Паризької конференції виявилися несприятливими для адміністрації Вільсона. Англія і Франція зберегли за собою провідну роль у світовій політиці, особливо в європейських справах. Дипломатична поразка Вільсона посилила протидію опозиційно налаштованих республіканців, які становили більшість у Конгресі. Вони виступали під прапором ізоляціонізму (усунення від втручання в європейські справи)....

Узагальнення до розділу 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції

10 Клас

Головною причиною Першої світової війни було загострення протиріч між провідними країнами світу в боротьбі за переділ світу. Міжнародну напругу посилили наслідки міжнародних конфліктів XIX ст. та їх несправедливе розв’язання, особливо німецько-французькі й німецько-англійські протиріччя. Мілітаризація країн і гонка озброєнь прискорювали початок війни. Сирія й Ліван перейшли під контроль Франції; Палестина, Йорданія та Ірак — Великої Британії. На заході Аравійського півострова за підтримки англійців утворились незалежні держави: Хіджаз, Неджд, Асир і Ємен (надалі Хіджаз й Асир увійшли до складу Саудівської Аравії). Розпад Російської імперії Незалежність здобули: Фінляндія, Польща, Литва, Латвія, Естонія. Білорусія: після поразки у війні Німеччини в Білорусії було встановлено радянську владу. Закавказзя, Крим і Середня Азія: у 1920—1921 рр. було встановлено радянську владу. Україна: більшовики силою зброї встановили свою диктатуру в Україні. Розпад Австро-Угорщини Незалежність здобули: Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців, Угорщина. Проголосили незалежність: Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР), Карпатська Русь....

Революція в Угорщині. Поразка Німеччини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі

10 Клас

Відповідно до маніфесту австрійського імператора Карла (він же був королем Угорщини) від 16 жовтня 1918 р., почалося перетворення імперії на союзну державу. В Угорщині була створена Національна рада на чолі з графом М. Карої. У революції, яка почалась 30 жовтня 1918 р., основною вимогою угорців було проведення реформ, а імператор Карл був їхнім рішучим противником. На хвилі революційного піднесення 16 листопада 1918 р. Національна Рада проголосила Угорщину республікою. Уряд країни очолив М. Карої. Новий кабінет активно взявся здійснювати демократичні реформи. Було встановлене загальне, рівне і пряме виборче право при таємному голосуванні, ухвалені закони про свободу зборів і союзів, дозволялося створення політичних організацій, був прийнятий закон про 8-годинний робочий день. В Угорщині був досить сильним вплив комуністів, які в листопаді 1918 р. утворили Комуністичну партію Угорщини (КПУ). Вона складалася здебільшого з військовополонених угорців на чолі з Бела Куном, які повернулися з Росії й мали досвід боротьби за встановлення більшовицької диктатури....

Економічна та політична кризи в Російській імперії. Російська революція 1917 р. і Громадянська війна

10 Клас

Участь у Першій світовій війні стала непосильним тягарем для Російської імперії. На 1917 р. у країні катастрофічно зростала інфляція, величезних масштабів досягала спекуляція товарами першої необхідності. Припиняли роботу підприємства. Усе виразніше виявлялася загальна втома народу від війни. У середині лютого уряд прийняв рішення про запровадження в Петрограді карткової системи розподілу продуктів. У столиці почалися «хлібні» бунти. 2. ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ. ПОДІЇ ВЕСНИ - ОСЕНІ 1917 Р. Історичні подробиці. 31 серпня 1914 р. російський імператор Микола II оголосив про перейменування Санкт-Петербурга на Петроград. Це стало частиною масштабної антинімецької кампанії, що охопила російське суспільство на початку Першої світової війни. Але після смерті Леніна, у 1924 р., місту дали ім’я більшовицького вождя та перейменували на Ленінград. Після падіння комуністичного режиму, у вересні 1991 р., місту було повернуто історичну назву Санкт-Петербург. Чому перейменування міста відбулось за умов війни? Яке значення мають назви вулиць, міст для свідомості людей?...

Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу. Завершення Першої світової війни

10 Клас

Однією з передумов Першої світової війни було наростання в суспільних настроях практично всіх країн Європи ідей шовінізму та ксенофобії, національної нетерпимості та агресивного ставлення до інших народів і спільнот. Ці тенденції посилювались у ході війни. Насильство щодо величезної кількості людей переставало сприйматись як злочин. Крім того, становлення багатьох національних держав супроводжувалось поширенням деструктивного, радикального націоналізму. Його носії вважали можливим відстоювання власних національних інтересів за рахунок утиснення інтересів інших народів. Особливо гострими ставали відносини між народами-сусідами — між німцями та французами, сербами й австрійцями, а також між християнами, мусульманами, юдеями. Деякі конфлікти набували форм жорстокої різанини. Світ приголомшила трагедія, що сталася на теренах Османської імперії. 1.2. ВІРМЕНСЬКИЙ ГЕНОЦИД НА ТЕРИТОРІЇ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Участь у Першій світовій війні 1914—1918 рр., усупереч розрахункам молодотурків, призвела Османську імперію до краху. Жертвами режиму молодотурків стало вірменське населення, яке з давніх часів жило на території, що на початку XX ст. входила до складу Османської імперії. Вірмен, християн за віросповіданням, звинуватили в нелояльності до турків, підготовці повстання та плануванні створити «об’єднану Вірменію» під покровительством Росії. Це, вочевидь, не відповідало дійсності....

Початок «Великої війни». Фронти війни в 1914–1915 рр.

10 Клас

Історичні подробиці. Геополітика — це система дій і впливів держави або блоків держав у регіоні чи у світі в цілому для посилення власних позицій і панування. Світові геополітичні інтереси притаманні так званим «великим державам»; на початку XX ст. це були Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, США. Регіональні геополітичні інтереси намагалися відстоювати Австро-Угорщина, Туреччина, Італія, Японія. Спробуйте визначити, чому названі країни віднесені до «великих держав» на початку XX ст. Які «великі держави» Ви можете назвати в наші дні, у першій чверті XXI ст.? Геополітичні інтереси — відстоювання великими державами свого політичного та економічного панування, військового контролю в певному регіоні чи у світі в цілому. Наприкінці XIX — на початку XX ст. посилилися геополітичні протиріччя між провідними державами Європи. Німеччина вступила в боротьбу за переділ світу тоді, коли Велика Британія та Франція створили могутні колоніальні імперії. Німеччина, усвідомлюючи власну економічну міць, відчувала себе обкраденою і сподівалась на переділ світу, який уже був поділений провідними європейськими країнами. Найгостріші суперечності в цей період були між Великою Британією та Німеччиною, яка на початок XX ст. випередила Британію за темпами індустріалізації, а її частка у світовому промисловому виробництві перевищила британську....

Нові напрями в мистецтві

10 Клас

Між двома світовими війнами в мистецтві відбувався активний пошук нових стилів, співзвучних епосі. Митці комбінували геометричні фігури або об’ємні тіла, підпорядковували їхні архітектурні форми практичному призначенню, уникали надмірностей, віддаючи перевагу чітким лініям і комфортності приміщень. Модерну естетику в архітектурі розробляла заснована німецьким архітектором Вальтером Гропіусом вища школа будівництва та художнього конструювання «Баугауз» (перекладається з німецької як «будуй дім»). У 1925 р. за його проектом для школи було зведено будівлю, яка стала символом довершеності нового стилю — функціоналізму. За розробленими функціоналістами принципами будують донині. Споруди зі скла та бетону, прості й водночас зручні меблі й інші предмети побуту — це те, на що завжди є попит. З приходом до влади в Німеччині А. Гітлера школу «Баугауз» було закрито, а більшість архітекторів емігрувала до США. Видатними представниками функціоналізму були французький архітектор Шарль Ле Корбузьє — майстер проектування сучасних міст; засновник «органічної архітектури» американець Френк Ллойд Райт; Людвіг Міс ван дер Рое — яскравий представник «інтернаціонального стилю» в архітектурі....

Найважливіші досягнення науки та техніки. Література

10 Клас

У першій третині XX ст. з’явилося кілька яскравих філософів, кожен з яких прагнув пояснити природу й передбачити майбутнє людства. Це насамперед німецький історик і філософ Освальд Шпенглер (1880-1936), автор праці «Присмерк Європи», у якій він доводив, що історія — це «живий організм», вона розвивається циклічно, переживаючи свої «весну», «літо», «осінь» і «зиму». На його думку, не існує загальнолюдської культури, а є єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, «аполлонівська» (греко-римська), «магічна» (візантійсько-арабська), «фаустівська» (західноєвропейська) і культура майя. Кожна культура певний час існує. XIX ст., стверджував О. Шпенглер, стало початком «зими» в історії Європи, у XX ст. в боротьбі проти влади грошей перемагають кров та інстинкти; ера лібералізму, індивідуалізму, гуманізму, демократії та свободи поступається місцем ері цезаризму й планетарних воєн. Людство підкориться Цезарям (диктаторам) і знову повернеться до своєї «весни». Англійський філософ Бертран Рассел (1872-1970) досліджував питання захисту прав жінок, розширення соціальної свободи, реформування освіти та боротьбу проти війни. На думку Б. Рассела, уникнути нової світової війни можна лише створивши світовий уряд, який заради відвернення війни матиме право застосувати засоби примусу. Великий вплив на сучасників справив австрійський психоаналітик і філософ Зигмунд Фрейд (1856-1936), автор філософсько-соціологічної концепції людини й культури. На його думку, люди ліниві, нерозумні й не схильні до самозречення. На відміну від марксистів, З. Фрейд уважав, що не приватна власність робить людей агресивними, а навпаки, вона сама є наслідком людської агресивності....

Узагальнення до розділу VII «Друга світова війна»

10 Клас

Друга світова війна (1939-1945) стала тяжким випробуванням для всіх її учасників. Війна охопила всі сфери діяльності — від військово-економічної до моральної та духовної. У найбільш кровопролитну в історії людства війну було втягнуто 4/5 населення світу. Десятки мільйонів убито, поранено, скалічено. Втрати цивільного населення сягали половини загальних втрат (для порівняння: у Першу світову війну — 5 %). 2. Причини й наслідки Другої світової війни Основною причиною війни була агресивна сутність політики країн «Осі». А. Гітлер розв’язав війну в Європі в той час, коли Японія уже вела війну в Азії, переважно проти Китаю. До осені 1939 р., коли розпочалася війна в Європі, уже загинули мільйони китайців. Створена за підсумками Першої світової війни Версальська система була недосконалою та несправедливою щодо Німеччини. Ситуація погіршилася внаслідок світової економічної кризи 1929-1932 рр. Намагання зіштовхнути, з одного боку, комунізм і націонал-соціалізм, а з іншого — нацизм і західні демократії завадило створенню антигітлерівської коаліції. Друга світова війна завершила період розвитку, який розпочався в 1914 р....

Матеріал до практичного заняття «Примусова праця в Третьому рейху»

10 Клас

• На примусових роботах у Німеччині та в окупованих нею країнах працювало 13,5 млн іноземних робітників — військовополонених, в’язнів концтаборів, цивільних осіб. • Більшість серед остарбайтерів — робітників зі сходу Європи — становили жінки й підлітки. • Смертність серед остарбайтерів у 1943 р. становила в середньому 1210 осіб на місяць. Загалом у Німеччині померло майже 100 тис. іноземних робітників. • Після завершення війни більшість остарбайтерів потрапила до таборів для переміщених осіб у західній частині Німеччини. Згідно з рішеннями Кримської й Потсдамської конференцій, повернення до СРСР (репатріація) було обов’язковим для громадян, які проживали на радянській території до 1939 р. Більшість репатріантів потрапляла до радянських таборів і збірно-пересильних пунктів, де проходила перевірку та фільтрацію. • Примусова праця іноземців у нацистській Німеччині визнана Нюрнберзьким трибуналом злочином проти людства та грубим порушенням норм міжнародного права....

Навігація