Войти
Закрыть

Греція

6 Клас

Природні умови та господарство. На південному сході Європи розташований Балканський півострів. На заході його омивають води Егейського моря, а на сході — Іонічного. У морі розкидані сотні островів. Його територія вкрита горами, земля тут кам’яниста, великих річок немає. Місцеве населення займалося і землеробством, і скотарством. Основними культурами були пшениця, ячмінь, маслини та виноград. Розводили овець, кіз і велику рогату худобу. Важливе значення для життя людей мало море. Воно було джерелом продуктів харчування та часто єдиним шляхом сполучення, особливо між острівними поселеннями. 2. Мікенська цивілізація. Балканський півострів заселяли в кілька етапів різні племена, які приходили з півночі. Першим із них були ахейці, які розселилися в Греції в середині II тис. до н. е. Вони створили цивілізацію, яку вчені називають Мікенською за назвою їхнього найбільшого міста — Мікен. Мікенська цивілізація була сучасницею Мінойської і мала з нею багато спільного. Мікенці мали подібне до мінойського письмо (дослідникам вдалося його розшифрувати) і так само займалися морською торгівлею. Також вони уславилися майстерними виробами із золота та бронзи....
0 Переглянути

Мінойська цивілізація

6 Клас

Грецька цивілізація. Важливе місце в історії Стародавнього світу посідає період Античності. До нього відносять історії Давніх Греції та Риму. Грецька цивілізація розвивалася на Балканському півострові, островах Егейського моря та в багатьох регіонах Середземномор’я. Основою цієї цивілізації були поліси — незалежні міста-держави. Різні поліси об’єднували спільні мова та релігія. Спочатку полісами управляли невеликі групи заможних людей, які походили зі знатних сімей. Така форма влади мала назву олігархія. Пізніше в Афінах розвинулася демократія, за якої громадяни поліса змогли взяти участь у його управлінні. У IV ст. до н. е. грецька та східна культури змішалися — так сформувався еллінізм....
0 Переглянути

Культура Китаю

6 Клас

Релігія та філософія. Китайці називали весь світ Піднебесною, а свою батьківщину — Серединним царством. Вони вважали, що живуть у центрі Піднебесної, а за межами їхнього царства є лише дикі варвари. Крім віри в божественне Небо, китайці поклонялися богам, героям та духам предків. Також вони вірили в існування фей, чаклунів, демонів, фантастичних тварин: єдинорога, фенікса, дракона тощо. Для них споруджували святилища та здійснювали жертвопринесення. Що в Давньому Китаї називали Серединним царством, а що — Піднебесною? У Китаї релігія та філософія були тісно пов’язані між собою. Вчення деяких давньокитайських мудреців набули форми релігії. Так, у VI ст. до н. е. жив мудрець Лао-цзи. Він створив учення про дао — шлях людини до розуміння природи та світу загалом. Це вчення називають даосизмом. Лао-цзи навчав, що людина має жити відповідно до законів природи, не чинити зла. Його молодший сучасник Конфуцій розробив учення, яке назвали конфуціанством. Передусім воно визначає правила поведінки людини. На думку Конфуція, у світі існує непорушний порядок, у якому все має своє місце, у тому числі людина. Знаючи своє місце, людина мусить виконувати покладені на неї суспільством та державою обов’язки. «Правитель має бути правителем, батько — батьком, син — сином», — зазначав Конфуцій. Неодмінним обов’язком людини є повага до старших та збереження традицій. Діти мусять в усьому слухатися батьків, молодші — старших. Живі мають вшановувати померлих предків і дотримуватися їхніх настанов....
0 Переглянути

Імперія Цінь і Хань

6 Клас

Організація влади та перші династії. На території сучасного Китаю існувало багато різних держав — царств. Історики називають царства за іменем правлячої династії. Так, найдавнішою відомою нам династією була Шан, тому перша китайська держава теж мала назву Шан. За династії Чжоу було закладено підвалини подальшого розвитку наступних держав на території Китаю: поділ населення на ранги, безмежна влада правителя та сприйняття його як «сина Неба» — посередника між божественним Небом та людьми. При цьому лише доброчесний правитель міг отримати «мандат Неба» — можливість правити народом. Якщо ж правитель вів себе негідно, то Небо, як вірили давні китайці, відбирало в нього свій «мандат», тобто позбавляло влади. Китайські царства були дуже войовничими. Кожен правитель прагнув перемогти сусідів і змусити їх сплачувати данину. Тому територія Китаю постійно змінювалася: то розширювалася, то розпадалася на десятки та навіть сотні дрібних держав. 2. Династія Цінь. Правитель царства Цінь на ім’я Ін Чжен поступово завойовував сусідні держави. Останню з них він приєднав до своїх володінь у 221 р. до н. е. Він створив першу китайську імперію Цінь і взяв титул першого імператора держави Цінь — Ши Хуан-ді. Для того щоб його держава не розпалася, як це постійно траплялося з іншими князівствами раніше, Цінь Ши Хуан-ді здійснив перетворення:...
0 Переглянути

Формування Китайської цивілізації

6 Клас

Природа китаю. Від гір Паміру та Гімалаїв на заході до Тихого океану на сході розкинулися безмежні простори, якими протікають дві великі річки — Хуанхе на півночі та Янцзи на півдні. Природа цих земель дуже різноманітна: на заході здіймаються гори, величезні площі займають пустелі, а на північному сході — родючі рівнини; на півночі клімат холодний, зими тут морозні та сніжні, а на півдні ростуть тропічні ліси. Саме тут розвивалася Китайська цивілізація, яка налічує 5 тис. років. 1) Якою є природа Китаю? 2) Знайдіть на карті (с. 82) дві головні річки Китаю. 2. Господарство. Перші землеробські поселення на території Китаю були зосереджені в долині річки Хуанхе. Ці м’які землі було відносно легко обробляти простими знаряддями. Проте щорічні розливи річки завдавали чимало шкоди, затоплюючи все навколо. Крім того, Хуанхе часто змінювала своє русло, тому її називали «річкою, що блукає». На рівнинах півночі вирощували просо, а на півдні, у долині Янцзи, уперше почали вирощувати рис. Згодом він перетворився на основну харчову культуру Китаю....
0 Переглянути

Ведична цивілізація Індії

6 Клас

Арії. У середині II тис. до н. е. в Індію з північного заходу прийшли племена аріїв. На чолі племені стояв вождь — раджа. Племена часто об’єднувалися у племінні союзи. Прийшовши на нову місцевість, арії на деякий час залишалися на ній. Там вони будували укріплені села, засівали ячменем та пшеницею поля, в околицях випасали худобу. Коли пасовища та поля виснажувалися, арії переходили на інші землі. Священними тваринами вони вважали коня та корову. Поступово арії розселилися по всій Індії та змінили свій спосіб життя на осілий. Вони відрізнялися від місцевого населення зовнішнім виглядом: арії мали вищий зріст і набагато світлішу шкіру, ніж місцеве населення — дравіди. Поступово дравіди та арії змішувалися, і так сформувався єдиний індійський народ. Простежте на карті (с. 82) межу розселення аріїв у І тис. до н. е. 2. Веди. Арії шанували велику кількість богів і складали про них міфи. Священними книгами аріїв були Веди (у перекладі із санскриту — знання), складені у ІІ тис. до н. е. У них було зібрано не лише міфи та легенди, але й відомості про будову світу, історію, медичні знання. Вивчення й тлумачення Вед здійснювали жерці — брахмани. За назвою Вед період після приходу аріїв до Індії називають Ведичною цивілізацією....
0 Переглянути

Хараппська цивілізація

6 Клас

Виникнення Хараппської цивілізації. У VI—ІІ тис. до н. е. у долині річки Інд виникла велика цивілізація, названа Хараппською. Її основними центрами були міста Мохенджо-Даро, Хараппа та Лотхал. Загалом відомо близько 1 тис. поселень цієї цивілізації. Вчені вважають, що вони не мали спільного правителя, а кожне з них самостійно вирішувало свої справи. У містах не будували великих храмів, а найбільшими спорудами були зерносховища. 2. Землеробство. Зараз клімат долини Інду сухий, а літо дуже спекотне. Проте за часів існування Хараппської цивілізації він був набагато вологіший, а береги річки вкривали ліси. Щорічні розливи Інду добре зволожували землю. Місцеві жителі вирощували ячмінь, пшеницю, а також рис, просо та бобові, дині й фініки. Розводили овець, кіз, велику рогату худобу та курей. Достеменно невідомо, чому населення остаточно залишило міста в середині ІІ тис. до н. е. та переселилося на захід. Найбільш вірогідною причиною вважають те, що клімат став занадто посушливим для землеробства....
0 Переглянути

Ізраїльсько-Юдейське царство

6 Клас

Євреї. Історія єврейського народу тісно пов’язана з писемністю. Єврейський народ створив визначне літературне джерело — Біблію, де записав свою історію. Єврейське населення поділялося на 12 племен — «колін». Кожне з них очолювали вождь, якого називали суддя, і жрець, якого називали первосвященик. Оскільки вважалося, що первосвященики передавали волю Бога народу, вони мали велику вагу в житті єврейських племен. Усі «коліна» об’єднувала віра в єдиного бога — Ягве, який уклав завіт з обраним народом — євреями. Вони мали жити за його законами. Десять цих законів були записані на кам’яних скрижалях. Нам вони відомі як Десять заповідей. 2. Природні умови, господарство та повсякденне життя. Спочатку головним заняттям євреїв було відгінне скотарство. У II тис. до н. е. вони прийшли в Ханаан — край на березі Середземного моря. Зараз ці землі називають Палестиною. Євреї вірили в те, що цей край наданий їм Богом. У Ханаані вони швидко осіли й почали займатися землеробством і скотарством. Земля Ханаану родюча, але дуже кам’яниста і далеко не всюди придатна для сільського господарства. Тут немає великих річок, як у Єгипті або Месопотамії. Досить значну його територію займає кам’яниста пустеля. Спекотне й сухе літо тут триває від квітня до листопада. Решту року панує холодна та дощова, а іноді сніжна зима....
0 Переглянути

Фінікія та Карфаген

6 Клас

Природні умови. На східному узбережжі Середземного моря розташована вузька смуга родючих земель — Ханаан. На північ від неї простягаються гори Лівану. У середині III тис. до н. е. північ цього краю заселили фінікійці, які, на відміну від сусідніх народів, головним заняттям обрали торгівлю та ремесло. Це пов’язано з тим, що північ Ханаану кам’яниста й тому мало придатна для сільського господарства. Проте тут росте надзвичайно цінне дерево — кедр. Він може жити до тисячі років, а його висота досягає 50 м. Із легкої та міцної кедрової деревини фінікійці виготовляли свій головний скарб — кораблі, на яких подорожували просторами Середземного моря і торгували з народами, що жили на його берегах. Фінікійці заснували низку міст-держав: Тір, Сідон, Бібл, Гадес та багато інших. Кожним містом управляли власні монархи, жерці та рада старійшин. Найбільшого розквіту міста Фінікії досягли у II—I тис. до н. е. Фінікійські міста-держави вражали сучасників своїми багатствами. Тому неодноразово різні правителі прагнули заволодіти ними. Для захисту від таких зазіхань місто Тір було побудоване на острові, який із суходолом з’єднувала дамба завдовжки 800 м. Джерел води на острові не було — її привозили на кораблях, а під час облоги збирали дощову воду в спеціальні цистерни. Забудова в Тірі була настільки щільною, що його згадували як місто, у якому «риби більше, ніж піску». 1) Які держави вже існували в середині ііі тис. до н. е., коли північ Ханаану заселили фінікійці? 2) Яке дерево росло у Фінікії? Що з нього виготовляли? 2. Торгівля. Більшість фінікійських міст була розташована на морському узбережжі. Вони торгували чи не з усім відомим на той час світом: у Месопотамії купували коштовні тканини, у Єгипті — нубійське золото, льон, а продавали вино та кедр, до Греції привозили кедрову деревину, на острові Кіпр купували мідь, із якої фінікійські ремісники виготовляли різноманітні вироби, що теж потім ішли на продаж, із Тартеського царства на території сучасної Іспанії отримували срібло, а із сучасних Франції та Великої Британії — олово....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 60
Назад

Навігація