Войти
Закрыть

Німеччина в 1871—1914 рр.

9 Клас

Внаслідок франко-прусської війни 1870-1871 рр. завершилося об’єднання Німеччини «згори». 18 січня 1871 р. у Версалі - резиденції французьких королів - у Дзеркальній залі було проголошено Німецьку імперію, а прусський король Вільгельм І Гогенцоллерн став імператором Німеччини. Скликаний у березні 1871 р. рейхстаг (німецька назва представницького органу) ухвалив у наступному місяці загальнонімецьку Конституцію (1871): - Німецька імперія стала союзом 22 монархій, в яких зберігалися свої правителі, місцеві конституції і представницькі установи (ландтаги), у віданні монархій залишалися місцеві справи; - найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики входили до компетенції імперського уряду; - панівне становище в Німецькій імперії належало Пруссії; - імператором країни міг бути тільки прусський король з династії Гогенцоллернів, котрий мав величезні повноваження. Йому належало право законодавчої ініціативи, призначення вищих посадових осіб у державі, оголошення війни, укладання миру тощо; - головою уряду імперії був канцлер, призначуваний імператором; - імперське законодавство здійснювалося парламентом, що складався з двох палат - Союзної Ради і рейхстагу, членами Союзної Ради були місцеві монархи або призначувані ними особи. Головою Союзної Ради був канцлер Німецької імперії;...

Франко-прусська війна

9 Клас

Завершальним етапом об’єднання Німеччини стала франко-прусська війна 1870-1871 рр. 19 липня 1870 р. імператор Наполеон III оголосив Пруссії війну. Імператор Другої імперії вбачав у Північнонімецькому союзі німецьких держав головного ворога Франції. Ця політика йшла врозріз з намірами Англії. Італія також не збиралася підтримувати Наполеона, який ставив їй перешкоди на завершальному етапі об’єднання. Росія, перебуваючи в пореформеному стані, дотримувалася нейтралітету (невтручання). Канцлер Німеччини Бісмарк створив усі необхідні умови для війни. Приводом до неї стали престолонаслідні події в Іспанії. Дипломатична служба Бісмарка спровокувала конфлікт, і Франція оголосила війну Німеччині. Розрахунок виявився точним, і Пруссія в очах світової громадськості мала вигляд держави, що обороняється. Франція почала активні воєнні дії. Але буквально через кілька днів виявилася повна неготовність Другої імперії до воєнного конфлікту: форти були недобудовані, відсутнє продовольство, шляхи сполучення перебували в жалюгідному стані. 2. Перебіг воєнних дій Добре озброєна, маневрена прусська армія з 4-го по 6-те серпня завдала перші три поразки, що дало можливість німцям вторгнутися в Лотарингію. Невдоволення у Франції, зумовлене першими невдачами, призвело до зміни уряду. Наприкінці серпня 1870 р. прусська армія почала оточення найбільш мобільних військових формувань Франції. Армія маршала Базена була блокована в районі м. Мец. На допомогу Базену поспішали війська під командуванням генерала Мак-Магона. Прусські війська заступили шлях армії, що поспішала на допомогу, після чого французи відійшли до м. Седан, що на березі р. Маас....

Література, філософія, мистецтво

9 Клас

У XVIII ст. лідерство в філософському осмисленні й поясненні світу належало французькому Просвітительству. Але Велика французька революція з її терором, руйнаціями, загальною жорстокістю і новими несправедливостями показала ілюзорність багатьох надій просвітителів. Настав новий етап у розвитку європейської філософії. Цього разу естафета перейшла до Німеччини, яка також вступила в період розвитку капіталізму. Кінець XVIII - перша третина XIX ст. - це період розквіту німецької класичної філософії. Її родоначальником вважають Іммануїла Канта. У своїх працях він піддав сумніву здатність розуму збагнути глибинний, справжній зміст речей матеріального світу. Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель спробував створити уже завершену філософську систему. Суть її полягає в тому, що є «світовий розум» або «світовий дух», який вічно існує і постійно розвивається. Все в природі є втіленням цього «світового розуму». Зміни в природі, в людях, у суспільстві - тільки наслідки саморозвитку «світового розуму». Сам же він розвивається через постійну взаємну боротьбу наявних у ньому протилежностей. Кількісні зміни, що виникають при цьому, переходять у якісні. Нове в ньому завжди заперечує старе. Цей «механізм розвитку» дістав назву «діалектика» (старогрецькою - «ведення спору»). Філософія Гегеля справила глибокий вплив на все духовне життя в Європі. Вона по-своєму обґрунтовувала і «розумність» існуючих у Німеччині і всій Європі порядків, і неминучість («розумність») їхньої зміни, і «розумність» попередньої історії, значно підвищивши інтерес до неї. Вона дала поштовх до подальшого розвитку і природничих, і гуманітарних наук....

Розвиток техніки і науки

9 Клас

Складовою частиною промислової революції, яка розпочалася в 60-ті рр. XVIII ст. в Англії, була революція в техніці. В 60-70-ті рр. в текстильному виробництві в Англії з’явилися нові прядильні машини і ткацькі верстати. Але для завершення переходу від мануфактури до фабрики потрібен був двигун. І такий двигун винайшов англієць Джеймс Уатт. У 1763 р., працюючи механіком університету в Глазго, він узявся за вдосконалення парового двигуна Т. Ньюкомена. В 1784 р. Уатт склав паровий пристрій з відокремленим конденсатором, випробування якого показали, що його ефективність більш як удвічі перевищувала ефективність кращих машин Ньюкомена. З 1785 по 1800 р. в англійській текстильній промисловості було встановлено понад 200 парових машин системи Уатта. Поршнева парова машина подвійної дії з розширенням пари була основним типом двигуна упродовж усього XIX ст. Завдяки застосуванню парових двигунів величезний стрибок відбувся в галузі транспорту. Використання сили пари на сухопутному транспорті розпочалося наприкінці XVIII ст. Вирішального успіху в створенні паровозів, впроваджуваних у практику, досяг англійський винахідник Джордж Стефенсон. У 1814 р. він збудував свій перший паровоз. Першою залізницею, яка повністю працювала на паровій тязі, була Манчестер - Ліверпульська дорога завдовжки близько 50 км, збудована Дж. Стефенсоном у 1829 р. і споряджена винайденими ним паровозами....

Робітничий і соціалістичний рух у країнах Європи

9 Клас

Історія соціалістичних теорій сягає глибокої давнини. У процесі розвитку цивілізації виникали все нові й нові ідеї про побудову суспільства, заснованого на засадах загальної рівності, відсутності експлуатації людини людиною. Промисловий переворот в Англії і революції у Франції та США утвердили нові капіталістичні відносини у перші десятиліття XIX ст. Ідеї Просвітительства, які обґрунтували необхідність перетворень, зрештою дістали вияв у повсякденному житті. Однак у дійсності революції не принесли очікуваної свободи, не утвердили в суспільстві принципи і норми демократії. Французька революція, особливо якобінська диктатура, підірвали людську віру в ідею створення справедливого суспільства. У період раннього капіталізму залежність робітника від підприємця була відносною, оскільки перший міг мати дрібну власність і завдяки їй існувати. З розвитком і розширенням капіталізму в Європі ця залежність стає повною. Тепер в основі протиріч між робітником і наймачем лежать як економічні, так і політичні фактори, що виводять на арену боротьби дві соціальні групи - буржуазію і пролетаріат. Мрія робітників про «справедливе суспільство» підштовхнула європейських мислителів до створення соціалістичних і комуністичних теорій. Слова «соціалізм» і «комунізм» з’явилися в Європі у 30-ті рр. XIX ст. у працях французьких мислителів, які викривали вади капіталістичних відносин у зародку і як альтернативу висували нові, кращі, на їхню думку, проекти суспільного устрою. Нове справедливе суспільство повинне було базуватись не на приватній власності підприємців і землевласників, а на суспільній, соціалістичній власності на основні засоби виробництва. Головним джерелом народних бідувань Анрі де Сен-Сімон (1760-1825) вважав приватну власність. Критика капіталізму, згідно з трактатом «Про промислову систему», зводилася до викриття влади грошей, експлуатації, лицемірства й обману. Реформізм Сен-Сімона мирний, він виключає насильство. Шарль Фур’є (1772-1837) у 30-ті рр. XIX ст. вирішив стати соціальним реформатором, вважаючи, що сучасне йому суспільство недосконале. Своє світобачення він описав у творі «Новий промисловий і суспільний світ». Основою майбутнього мислитель бачив асоціацію у вигляді промислового колективу. Роберт Оуен (1771-1858), на відміну від Сен-Сімона і Фур’є, був не тільки теоретиком, а й практиком. Він здійснив спробу поліпшити становище робітників. Головний теоретичний висновок Оуена: приватна власність є причиною...

Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії у другій половині XIX ст.

9 Клас

У 30-50-ті рр. зовнішньополітичні претензії самодержавства безперервно зростали. Микола І почувався вершителем долі Європи, рятівником європейських монархів від революцій. Особливо зміцніли його позиції після участі в розгромі повстання в Угорщині 1849 р. Однак Микола І не враховував зростаюче невдоволення Заходу посиленням впливу Росії. Не враховував він також і те, що вона залишалась відсталою в соціально-економічному плані країною. Як наслідок, її становище в системі європейських держав ставало дедалі нестабільнішим, що й виявила Кримська війна. Витоки конфлікту пов’язані із так званим «східним питанням» - боротьбою європейських монархів за території ослабленої Османської імперії. Росія в цій боротьбі ставила за мету посилити свій вплив на Балканах і захопити протоки Босфор і Дарданелли, які з’єднують Чорне і Середземне моря. Микола І мріяв «покласти кінець «східним питанням» - самостійно повністю розгромити Османську імперію. При цьому вирішилося б питання проток (Босфор і Дарданелли), Росія захопила б вільний вихід у Середземне море, необхідний для розвитку хлібної торгівлі на Півдні. Російський уряд також твердив, що має намір захистити православне населення Болгарії, Сербії, Чорногорії та Греції, яке страждало під гнітом ісламської Туреччини. Тому уряд на початку 50-х рр. свідомо йшов на загострення відносин із Османською імперією, розраховуючи на нейтралітет Франції та Англії, підтримку Австрії і Пруссії. Але розрахунки Миколи І і російської дипломатії виявилися помилковими. Англія, Франція та Австрія намагалися усунути Росію на Балканах, на Кавказі та в Закавказзі. Офіційно декларуючи, що вони намагаються забезпечити цілісність Туреччини, західні держави насправді прагнули зміцнити тут свої власні позиції. Вони заявили про те, що будуть захищати Туреччину від агресії Росії....

Скасування кріпосного права і проведення реформ 60—70-х рр.

9 Клас

До середини XIX ст. почала проявлятися велика різниця між економічним і політичним розвитком Росії та Європи. Якщо на Заході вже завершувався промисловий переворот, то Росія переживала повільне становлення капіталістичного устрою. У першій половині XIX ст. збільшилося вивезення сільськогосподарської продукції за кордон, зріс попит на неї всередині країни. Почали посилено освоюватися орні землі. Поміщики зменшували селянські наділи, у невеликих маєтках більше половини селян жили в садибах як дворові або наймити. З обезземелюванням селянські господарства розорювалися, а це призводило до зменшення доходів самого поміщика і державної скарбниці. Маєтки ставали збитковими і поміщики закладали їх. На розвиток промисловості грошей не вистачало. Лише 1851 р. будується перша залізниця між Москвою і Петербургом. Почали будувати пароплави, оновлювати військові металообробні підприємства. Оскільки більшість селянства була закріпачена, не було ринку вільних робочих рук, знижувався рівень життя населення, а з ним звужувався і внутрішній ринок для промисловості, не вистачало вільних капіталів для її розвитку. Невдоволення у суспільстві зростало. Частина дворян, які пристосувалися до нових ринкових відносин і бачили у кріпосництві ганебне явище, демонстрували бажання вирішити селянське питання мирним шляхом. «Кликати Русь до сокири» і шляхом повстання звільнити селянство закликав М. Чернишевський. Поразка у Кримській війні виявила, як далеко пішли країни, де відбувався промисловий переворот: вони мали новітню зброю, паровий флот, який транспортував війська із Лондона до Криму швидше, аніж доходила російська піхота з Петербурга....

Громадянська війна

9 Клас

Після 30-річного правління демократів у США посилюється невдоволення урядами, які не подавали жодних надій на вирішення таких проблем, як рабство, міжрасові конфлікти і т. ін. Утворена 1854 р. республіканська партія почала боротися за владу. 1860 р. керівництво партії висунуло на посаду президента досить знаного члена Конгресу адвоката Авраама Лінкольна. Авраам Лінкольн (1809-1865) народився у штаті Кентуккі в родині фермера. В 1847-1849 рр. - член Конгресу США. Від 1854 р. - член республіканської партії. В 1858 р. взяв участь у виборах на посаду президента США, але програв. 1860 р., перемігши на нових президентських виборах, А. Лінкольн стає главою американської держави. Обрання А. Лінкольна президентом відобразило політичний компроміс промисловців і фермерів Півночі. Його успіх означав політичний переворот - втрату плантаторами-рабовласниками свого впливу у федеральному уряді. Лінкольн не брав участі у русі аболіціоністів, але у своїй програмі наполягав на непоширенні рабства у нових західних землях. Саме така позиція президента відбивала настрої більшості буржуазії Півночі, що виступала за компромісну угоду з мешканцями Півдня....

Розвиток США у першій половині XIX ст.

9 Клас

Важливим явищем в економіці стало створення єдиного внутрішнього ринку і розвиток вільної зовнішньої торгівлі. Невипадково початок XIX ст. назвали «золотою добою» торгового мореплавства США. Американські торгівці використали руйнівні війни, конфлікти, революції в Європі для власного збагачення, поставляючи продукти харчування і колоніальні товари із штатів до метрополії. Англійці орендували для перевезення промислових виробів та імпорту з Америки торговий флот США. Промисловий переворот у США почався у першому десятилітті XIX ст. і мав такі особливості: - використання у великих масштабах наукових досягнень, винаходів, машин і кваліфікованої робочої сили; - нерівномірний характер: спершу охопив північно-східні штати, потім поширився по всій країні; - розтягнувся на досить тривалий час. Завершення промислового перевороту припадає на початок 50-х рр. XIX ст. Переворот проявив себе у переважанні машинного виробництва на північному сході країни. На Півдні зберігалось рабство на плантаціях. «Дикий Захід», як називали його самі американці, потрібно було освоїти....

Англія в 50—60-ті pp. XIX ст.

9 Клас

До початку 50-х рр. XIX ст. соціально-економічне та політичне становище Англії стабілізувалося, що позначилося на зростанні промислового виробництва і торгівлі. Англійські підприємці вже не боялися іноземної конкуренції на внутрішньому ринку. Уряд скасував систему протекціонізму (захисту національних виробників), встановив принципи вільної торгівлі. Усе це дало Англії першість у її впливові на світовому ринку. Більшість галузей промисловості були оснащені найновішим на ті часи обладнанням. Важке машинобудування, наприклад, було забезпечене механічними верстатами для обробки металу, паровими машинами тощо. Завдяки цьому продуктивність праці в Англії досягла найвищого у світі рівня, а її товари стали головним предметом товарообігу. Промисловий переворот в інших європейських державах дав можливість Англії підписати в 60-ті рр. XIX ст. цілу низку економічно вигідних торгових договорів. Британські машини купували промисловці Франції, Бельгії, Італії, Австрії, німецьких держав, США. Значне зростання промисловості й торгівлі в Англії зумовлювалося відкриттям і розробкою золотих копалень у Каліфорнії (США, 1848) та Австралії (1851). З припливом золота збільшився обіг грошей у світі. У 50-60-ті рр. XIX ст. бурхливо розвивався залізничний транспорт, поступово він витіснив інші сухопутні види пересування. З появою на морі гвинтового флоту зменшилася потреба в будівництві вітрильників. Частину своїх капіталів підприємці почали вкладати в будівництво залізниць за кордоном, що давало значно більші прибутки, аніж у самій Англії. Наприкінці 60-х рр. XIX ст. у вуглевидобутку країна посідала перше місце у світі. Виплавка чавуну становила половину загальносвітового виробництва. Текстильна промисловість споживала половину бавовни-сирцю, що перероблявся у світі. За потужністю парових двигунів Велика Британія випередила Німеччину в 1,5 раза, Францію - вдвічі. Основні свої досягнення Англія показала на Світовій виставці 1851 р. в Лондоні. Сучасників вразили продукція машинобудування, нові винаходи в багатьох галузях економіки. Англію почали називати «майстернею світу»....

Навігація