Войти
Закрыть

Раси і народи світу

6 Клас

ЛЮДСЬКІ РАСИ. Землю населяють люди, різні за зовнішністю — кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з'явилися дуже давно, коли окремі групи людей жили далеко одна від одної. У результаті багатовікового пристосування до певного природного середовища сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді вони передаються спадково від батьків дітям, з покоління в покоління, незалежно від місця проживання. Групи людей зі схожими зовнішніми ознаками називають расами. Вчені-етнографи розрізняють чотири основні людські раси: європеоїдну, монголоїдну, негроїдну (екваторіальну) й австралоїдну. Європеоїдна раса — найчисленніша. До неї належать близько 45 % населення Землі. Зовнішність представників цієї раси різна. У людей, що живуть у північних районах, світла шкіра і світле волосся. У жителів південних районів, шкіра смаглява, а волосся темне. Представники європеоїдної раси населяють головним чином Європу (наприклад, слов'яни, у тому числі й українці), частину Азії (індійці, араби, вірмени, таджики). Чимало їх за останні століття переселилися на інші материки. У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли внаслідок пристосування до сильних вітрів і пилових бур. Зокрема, вузький розріз очей захищав від пилу і піску. До цієї раси належать народи Азії (китайці, японці, корейці, монголи), а також індіанці — корінне населення Америки....

Кількість і розміщення населення

6 Клас

СКІЛЬКИ ЛЮДЕЙ ЖИВУТЬ НА ЗЕМЛІ. Нині на Землі проживає більш як 7 млрд осіб. Таку величезну кількість людей навіть складно уявити. Якби їх усіх вишикувати пліч-о-пліч, то ця шеренга оперезала б Землю вздовж екватора більш як 100 разів! Кількість населення (осіб): світу — 7,2 млрд, України — 44,3 млн, Києва — 2,7 млн. Кількість населення на нашій планеті неперервно збільшується. У далекому минулому, до нашої ери і на початку нашої, вона зростала повільно. Пояснюється це тим, що людина надто залежала від природних умов, їй важко було долати епідемії та голод. Швидке зростання кількості населення триває тільки останні 400 років, коли залежність людини від природи стала меншою. А з XX ст. кількість населення збільшується дуже стрімко: у 1975 р. — 4 млрд, у 1987 р. — 5 млрд, 1999 р. — 6 млрд, а в 2011 р. з'явився 7-мільярдний житель (мал. 277). Основною причиною стрімкого зростання кількості населення стало зниження смертності завдяки розвитку техніки і медицини. Майже на 90 млн осіб щороку зростає населення. Щосекунди на світ з'являються 3 людини, щохвилини — 180, а за добу — 260 тис., що приблизно дорівнює кількості населення Тернополя. Щотижня на Землі додається ніби новий Харків або три таких міста, як Миколаїв, а що три роки — така країна, як США. Учені прогнозують, що кількість населення і надалі зростатиме. Тому людству важливо спрямовувати розвиток на те, щоб задовольнити потреби людей у продовольстві, освіті та охороні здоров’я, якості навколишнього середовища. ЯК ЛЮДСТВО РОЗМІЩУЄТЬСЯ НА ЗЕМЛІ. Разом із зростанням кількості населення відбувалося швидке розселення його на земній кулі. Проте розселялися люди нерівномірно. Як ви знаєте, перші осередки людської цивілізації виникли в долинах річок або на рівнинах зі сприятливим кліматом — у долинах Інду, Тигру і Євфрату (Шумер, Ассирія, Вавилон), Нілу (Стародавній Єгипет), на рівнинах Китаю. Нині, як і багато століть тому, природні умови визначають розміщення населення на Землі. Близько 70 % усіх людей проживають на 7 % поверхні суходолу. А 15 % суходолу з суворими природними умовами — це Антарктида, Ґренландія, острови Північного Льодовитого океану — і тепер залишаються незаселеними. Малозаселеними є вологі екваторіальні ліси, пустелі, тундра, тайга, а також гори. Найбільш густонаселеними є рівнини помірного, субтропічного й субекваторіального поясів, узбережжя морів і океанів. У Північній півкулі живе значно більше людей, ніж у...

Природні зони

6 Клас

Географічна оболонка цілісна, але неоднорідна. Вона утворена різноманітними природними комплексами, меншими за розмірами. Один із їх різновидів — природна зона. Основним чинником її утворення є клімат (співвідношення тепла і вологи). Від нього залежать формування ґрунтів, рослинності, тваринного світу, природної зони. ПОШИРЕННЯ ПРИРОДНИХ ЗОН. Природні зони послідовно змінюються від екватора до полюсів, тобто підпорядковані широтній зональності. Розглянемо їх простягання в Північній півкулі. Зона арктичних пустель охоплює навколополюсний простір, острови й узбережжя Північного Льодовитого океану. Там довго триває полярна ніч. Температури повітря і взимку, і влітку низькі, тому постійно холодно. Сніговий покрив тримається 300 днів на рік. Опадів випадає мало (мал. 268). Рослинність дуже бідна. Лише влітку невеликими ділянками з’являються лишайники та мохи, подекуди полярний мак і куріпкова трава. Чайки, полярні сови, білі ведмеді, тюлені, песці — основні тварини арктичних пустель. Поступово далі на південь ця зона переходить у зону тундри. Зона тундри широкою смугою тягнеться узбережжям Північного Льодовитого океану. Зима там теж сувора, але влітку трохи тепліше. Кількість опадів збільшується (мал. 269). Ґрунти тундрові глейові. На невеликій глибині залягає багаторічна мерзлота. Вона охолоджує ґрунт, перешкоджає просочуванню поверхневих вод і сприяє поширенню боліт. Рослинність багатша: поряд із мохами і лишайниками ростуть осока, карликова береза, полярна верба. Вони низькорослі, стеляться по землі, хиляться від сильних вітрів. Улітку багато ягід (брусниця, журавлина), а восени — грибів. У тундрі мешкають північний олень, песець, лемінг, біла куріпка, полярна сова. Улітку багато перелітних водоплавних птахів: гусей, качок, гагар....

Географічна оболонка

6 Клас

ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА. Усі оболонки нашої планети — літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера — проникають одна в одну і взаємодіють. Повітря атмосфери проникає у води гідросфери і земну кору. Дрібні частинки порід опиняються у воді. Водяна пара гідросфери, пилові частинки літосфери містяться в нижній частині атмосфери. Організми живуть на поверхні та в глибині земної кори, у водах гідросфери й повітряному середовищі атмосфери. Оболонка, в межах якої проникають одна в одну і взаємодіють верхні шари літосфери, нижні шари атмосфери, уся гідросфера й біосфера, називається географічною (мал. 265). Речовини в географічній оболонці перебувають одразу в усіх відомих станах — твердому, рідкому і газуватому, живому і неживому. Географічна оболонка є найбільшим природним комплексом, який охоплює всю Землю. Її компоненти визначають своєрідні зовнішні риси нашої планети, її «географічний портрет». ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕЖІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Межі географічної оболонки нагадують межі біосфери. Верхня межа проходить в атмосфері на висоті 30-50 км від поверхні Землі, нижня — в літосфері на глибині 5 км. Отже, географічна оболонка завтовшки приблизно 55 км зовсім тонка порівняно з розмірами нашої планети. Проте вона є найскладніше влаштованою оболонкою на стику інших оболонок-сфер Землі. Нині найактивнішу роль у ній відіграє людина, для якої географічна оболонка є середовищем існування. ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Географічній оболонці властива низка закономірностей....

Природні комплекси

6 Клас

ЩО ТАКЕ ПРИРОДНИЙ КОМПЛЕКС. Вивчаючи географію, ви вже зрозуміли, що в природі все взаємопов’язане. Рослини не можуть існувати без ґрунту, води і повітря. Ґрунти утворюються в результаті взаємодії гірських порід, вологи, тепла й організмів. Якщо не буде рослин, зміниться газовий склад повітря. Організми частково складаються з води й мінеральних речовин. Відмираючи, вони утворюють відклади порід на дні морів, океанів і на суходолі. Повітря й вода, впливаючи на породи, руйнують їх. ПОДОРОЖ У СЛОВО Слово комплекс перекладається з латинської як зв'язок, поєднання і означає сукупність компонентів — складників, частин чогось (предметів або явищ), що становлять одне ціле. Усі компоненти (складники) природи гірські породи, води, повітря, ґрунти, організми — тісно пов’язані між собою і утворюють одне ціле — природний комплекс (мал. 260). Природні комплекси називають також ландшафтами. Слово ландшафт у перекладі з німецької має два значення: 1) краєвид, пейзаж; 2) край, країна. Але в географії поняття про ландшафт не зводиться до пейзажу, тобто картини природи, а використовується саме в другому значенні — як край, країна, тобто як певна ділянка території. Розгляньте мал. 261. На одному з них зображено рельєф — усі нерівності земної поверхні. Ми бачимо гірський рельєф, тобто відразу вказуємо на основну характерну ознаку певної місцевості. Але рельєф голий, безжиттєвий. Проте якщо на ньому розмістити поля і ліси, річки й озера, вершини гір укрити снігом, а схили рослинністю, то рельєф оживе і стане вже ландшафтом. Компонентами ландшафту є рельєф, маси повітря, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ....

Ґрунти

6 Клас

УМОВИ ФОРМУВАННЯ ҐРУНТІВ. Землю називають годувальницею. Такою її робить верхній родючий шар земної кори — ґрунт. Ґрунтознавці називають його особливим природним утворенням, що містить тверді (мінеральні й органічні), рідкі (вода) і газуваті (повітря) речовини, а також організми. Ґрунт сформувався протягом тривалого часу внаслідок взаємодії гірських порід, рельєфу, клімату, організмів. Породи визначають, із яких частинок (глини, піску та ін.) формується ґрунт, і відповідно, які він матиме властивості. Від рельєфу залежить розподіл тепла й атмосферних опадів. Клімат забезпечує наявність у ґрунті тепла і вологи. Проникнення в нього води і повітря поліпшують численні тварини (черв’яки, комахи), які живуть у ньому. А бактерії та гриби розкладають рештки рослин, утворюючи родючий шар — перегній (гумус) (мал. 258). ПОДОРОЖ У СЛОВО Слово ґрунт у перекладі з німецької означає земля, основа. Він є основною ознакою ґрунту. Родючість — це здатність забезпечувати рослини поживними речовинами. Родючість визначають за кількістю в ґрунті перегною. Що більші гумусовий шар і вміст гумусу, то родючіший ґрунт, то кращі умови для росту рослин. Потужність гумусового шару вимірюють зазвичай у сантиметрах. Уміст гумусу позначають у відсотках (%). РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ У ложці ґрунту мікроорганізмів більше, ніж людей на Землі. Утворення ґрунту — процес тривалий. Із часу появи на гірських породах мікроорганізмів і початку ґрунтоутворення до формування ґрунту минають століття. За густого рослинного покриву і сприятливих кліматичних умов для виникнення шару ґрунту завтовшки 1-2 см потрібно близько 500 років....

Біосфера

6 Клас

СКЛАДОВІ БІОСФЕРИ. Наша планета існує в безмежному просторі Всесвіту, маючи тоненьку повітряну обгортку, яка не дає випаруватися воді й утримує кисень. Завдяки цьому Земля — єдина з усіх відомих планет, де є середовище, в якому існує життя. Біосфера — це оболонка Землі, що заселена організмами. Вона перетворена ними і перебуває під їхнім впливом. Біосфера почала формуватися із зародженням життя на Землі — близько 3,5 млрд років тому. Першими примітивними істотами були бактерії. Вони виникли у мілководних водоймах в умовах теплого і вологого клімату. Значно пізніше з’явилися водорості — перші рослини на Землі. Минули мільйони років, відколи в давніх морях зародилися перші тварини. Звідти життя поширилося і на суходіл. Протягом геологічної історії розвиток організмів відбувався нерівномірно. Одні види збереглися майже без змін від давніх геологічних епох до нашого часу, розвиток других привів до складних форм життя аж до людини, а розвиток третіх закінчився вимиранням, як, наприклад, динозаврів. Як виникло життя на Землі? Нині існує кілька теорій виникнення життя. Теорія божественна: з неживого живе створив Бог: «Вірою ми розуміємо, що віки словом Божим влаштовані». Теорія космічна: життя завжди існувало в космосі, подібно до насіння рослин, і як тільки в якому-небудь місці Всесвіту виникають сприятливі умови, це «насіння життя» там проростає. Занести його на Землю могли метеорити, і воно поширилось, як епідемія. Є також думка, що, можливо, життя на Землі — експеримент інопланетян. Теорія еволюційна: неживе перетворилося на живе в результаті змін (еволюції). Нині немає теорії або гіпотези, яка давала б точну відповідь на це запитання....

Макроскопічні гриби: особливості живлення та роль у природі

6 Клас

ЯК ВОДА ОПИНЯЄТЬСЯ ПІД ЗЕМЛЕЮ. Величезна кількість води є у нас під ногами — під землею. Її майже в 40 разів більше, ніж в усіх річках, озерах і болотах світу. Води, які містяться у верхній частині земної кори, називаються підземними. РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ Через товщі гальки вода за добу просочується на 100 м, через пісок — на 10 м, через глину — на 1 мм. У надра вода надходить переважно з атмосферних опадів. Дощові й талі води просочуються вглиб земної кори (мал. 250). Там вони нагромаджуються в порах і тріщинах порід. Гірські породи можуть пропускати або не пропускати воду. Залежно від цього розрізняють водопроникні й водонепроникні (водотривкі) шари порід. Водопроникні породи здатні пропускати воду, тому що в них є пустоти — пори і тріщини. Чим крупніші частинки породи, тим більші пори й проміжки між ними і тим легше проходить вода. Добре пропускають воду пісок, гравій, галька, вапняки з тріщинами. Водотривкі породи майже не пропускають воду. Такими є глина, пісковик, граніт, якщо в них не має тріщин. Вода, що просочилася, на таких породах затримується. Вона заповнює проміжки між частинками водопроникної породи, яка залягає вище, нагромаджується й утворює водоносний шар....

Навігація