Войти
Закрыть

Розвиток уявлень людини про світ

5 Клас

З моменту, коли з’явилася людина на Землі, виникає й потреба осягнути, як влаштований світ, чому й як відбуваються ті чи інші події та явища. В процесі розвитку людина зрозуміла, що світ — це все, що нас оточує: природа, речі, культурні надбання, це уявлення людини про виникнення самого світу. Світ — це видима реальна дійсність, Земля — місце, де живуть люди і взаємодіють із навколишнім світом. Барвограй ідей Попрацюйте в парах. Розгляньте ілюстрації та характеристики уявлень людей про світ. Встановіть між ними відповідність. Перші уявлення про виникнення світу зафіксовані в міфах, легендах, релігіях. Давні єгиптяни, вавилоняни, індійці, слов’яни, греки, індіанці по-різному сприймали світ, і тому їх бачення походження світу відрізнялися. До прикладу, у слов’ян було кілька версій світобудови. Земля — це світове дерево, що зв’язує між собою нижній світ, Землю та дев’ять небес, тобто минуле, теперішнє й майбутнє. Або Земля знаходиться всередині яйця-Всесвіту, як жовток у яйці: верхня частина жовтка — це світ живих людей, а нижня — це світ мертвих. Ще одна версія: Земля — плоский диск, який розташований на трьох слонах....
0 Переглянути

Вивчаємо минуле за історичною картою (мапою)

5 Клас

Коли ми хочемо дізнатися про минуле, вивчити історію певного народу чи країни, то уявно вирушаємо в подорож історичними епохами. Для цього нам потрібно мати дороговкази: часові й просторові, тобто знати, куди по лінії часу ми відправляємося та яку територію будемо досліджувати. Рухатися часовим простором нам допоможе історична карта. Історичні карти складаються на основі географічних. Їх завдання — за допомогою умовних позначень і знаків відобразити історичні події, явища, процеси. Отже, історична карта — це карта, яка відображає події, що відбувалися на певній території в різні періоди її історичного розвитку. Та для того щоб розуміти історичну карту, потрібно добре вивчити умовні позначки, які розташовані в одному із її кутів, тобто легенду карти. Коли ми працюємо з історичною картою, маємо пам’ятати: за кольорами відрізняють одну територію; від іншої, штриховкою позначають події та явища, що пов’язані певною територією, стрілками позначають пересування військ і народів, місця битв — перехрещеною зброєю; кордони держав, інші межі позначають лініями різного малюнка, міста — кружечками, квадратиками або малюнками....
0 Переглянути

Історія світу та України на лінії часу

5 Клас

Попрацюйте в парах. Розгляньте уважно схему й на основі отриманої інформації сформулюйте визначення терміна всесвітня історія Найбільш тривалим періодом в історії людства є кам’яна доба, під час якої знаряддя праці та зброю виготовляли з каменю, дерева та кісток. Кам’яний вік поділяють на три періоди: давній (палеоліт), середній (мезоліт), новий (неоліт). У давньому кам’яному віці основними заняттями людей були збиральництво й полювання. В середньому кам’яному віці люди навчилися рибалити й приручили перших тварин — собак. У палеоліті сформувалася людина сучасного типу, а в неоліті вона почала займатися землеробством, скотарством, ремеслами. Мідь — перший метал, який почала використовувати людина. Наступив мідно-кам’яний вік (енеоліт). А першим штучним металом, який створила людина, була бронза — сплав олова й міді. В бронзову добу люди навчилися виготовляти бронзові знаряддя праці і зброю, з’явилося кочове скотарство, поливне землеробство, писемність. Починаючи з І тисячоліття до нашої ери, наступив залізний вік. Саме тоді основні знаряддя праці й зброю стали виготовляти із заліза. Цей період триває й нині, знаряддя праці й зброя удосконалилися....
0 Переглянути

Історія приладів для вимірювання часу. Розвиток систем літочислення. Літочислення в сучасному світі

5 Клас

Ніхто достеменно не знає, коли й де виникли перші прилади для вимірювання часу. Більшість учених схиляються до думки, що першими сонячними годинниками стали гномони — вертикальні обеліски зі шкалою, нанесеною на землі, що вимірювали час по довжині утвореної тіні. Придумали їх єгиптяни близько 3500 років до нашої ери. Сонячні годинники вдосконалювали. Вони стали популярними в І столітті до нашої ери в Давній Греції і Римі, Малій Азії, Китаї. Окрім сонячних годинників, були ще водяні, пісочні та вогняні прилади для вимірювання часу. Історики вважають, що перший механічний годинник виготовили в Китаї 725 року до нашої ери. В них використовували маятник, гирі чи пружини як джерело енергії. Маятникові годинники були великі за розміром, і тому їх розташовували на вежах. У 1386 році англійські майстри встановили в місті Солсбері перший баштовий годинник. Натомість вже в XV—XVII століттях набули поширення кишенькові годинники. З’явилися й наручні годинники, які спочатку використовували більше як прикраси, й тому їх носили переважно жінки, та після вдосконалення механізму вони стали популярними і серед чоловіків. У XIX столітті винайшли перший електричний годинник. У механізмах годинників стали використовувати кварц. Так з’явилися більш точні кварцові годинники. XX століття — це час електронних годинників. Вони стали складовою частиною комп’ютерів, мобільних телефонів та інших побутових приладів. Найточніший годинник — це атомний годинник, і виник він через потребу науки в проведенні експериментів. Сьогодні ми можемо користуватися годинниками-смартфонами — розумними годинниками, які є крихітними комп’ютерами....
0 Переглянути

Способи упорядкування хронологічних даних: лінія часу, хронологічна таблиця, синхронізована таблиця

5 Клас

Кожну хвилину на нашій планеті Земля відбувається безліч подій. А оскільки час невпинно рухається вперед, то ці події швидко стають минулим, тобто історією. Уявіть, що події відбуваються одночасно на різних континентах, у багатьох країнах, у житті мільярдів людей. Виникає питання: як впорядкувати цю величезну кількість подій? На допомогу вченим-історикам та історикиням приходить наука хронологія, яка за допомогою лінії часу вчить нас встановлювати послідовність подій, визначати їх тривалість, віддаленість один від одних та до сьогодення. Історичний час зображають як пряму лінію, що направлена від минулого до майбутнього, розділену на проміжки: рік, століття, тисячоліття та ери, й називають її лінією часу. Літочисленням називають відлік років від певної події. Вчені домовилися вести відлік часу від Різдва Христового — моменту, коли народився Ісус Христос. Так почалася християнська ера, яку стали називати нашою ерою. Така система літочислення прийнята майже у всьому світі. Люди жили й творили і до Різдва Христового. Всі події, які відбувалися до народження Ісуса Христа, вважають подіями до нашої ери та записують скорочено до н. е. або до Р. X. Відлік часу до нашої ери рахують у зворотному порядку, назад — від 1 року до безконечності. Роки нашої ери, тобто дати подій, що відбувалися після Різдва Христового, записують без позначень і рахують від меншого до більшого....
0 Переглянути

Одиниці вимірювання історичного часу

5 Клас

Час — це загадкова величина. Сам по собі він невидимий. Та без часу люди не можуть жити. Уявіть, що ви забули, коли народилися, коли стали п’ятикласниками / п’ятикласницями. Що ви відчуваєте? Як мінімум, нерозуміння ситуації. Так і людство, щоб не загубитися в історичному просторі, навчилося визначати час тої чи іншої події, тобто встановлювати дату — календарний час певної події: число, місяць і рік. Першою одиницею виміру часу була доба. Спочатку люди лічили окремо дні й ночі, а потім об’єднали їх у добу — час, протягом якого земна куля обертається навколо своєї осі. Для обрахунку тижня використано фази Місяця, кожна — приблизно 7 діб. Проміжок часу від молодого Місяця до іншого молодого Місяця стали називати місяцем. Більш тривалий проміжок часу називали роком. Ним позначали час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця, — 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Для того щоб орієнтуватися в часі, тобто визначити рік події, потрібна точка відліку — ера (із латинської мови — вихідне число). Ерою (літочисленням) називають лічбу (відлік) часу від певної події. 1. Поясніть значення терміна «дата». 2. З якими природними явищами пов’язані одиниці вимірювання часу: доба, тиждень, місяць, рік? 3. Що таке ера? Барвограй ідей Пригадайте, які одиниці вимірювання часу існують....
0 Переглянути

Таємниці історичного часу

5 Клас

Здавна люди помітили, що через певний проміжок часу різні речі поруч нас міняються. Життя пробігає в часі: людина народжується, стає дорослою, а приходить час і помирає. Події сьогодення завтра стають минулим, час постійно рухається вперед, тобто є плинним та незворотним. Уявімо час як довгу дорогу, по якій іде людство. Наші предки почали цей шлях, сьогодні по ньому йдемо ми, а в майбутньому підуть наші нащадки. Здавна в людей виникала потреба вимірювати час. Найбільш помітними для землян були Сонце й Місяць. Спостерігаючи за явищами природи, люди визначили, що Сонце сходить і заходить через певний проміжок часу, Місяць на небі міняє форму — то збільшується, то зменшується; за днем наступає ніч, за зимою — весна, а один рік змінюється іншим. Тому почали рахувати час за Сонцем і Місяцем. Так виникли календарі. Календар — спеціальний засіб обрахунку часу, список днів усього року з поділом на тижні та місяці, позначенням свят, історичних подій. Щоб краще зрозуміти минуле, люди почали фіксувати точний час певної події, тобто визначати дати та встановлювати їхню послідовність. Отож, історичний час — це період існування людства, народів, інших спільнот, окремих осіб. Науку, що вивчає способи обчислення часу, називають хронологією....
0 Переглянути

Сучасні історичні джерела: аудіо-, відео- і фотодокументи

5 Клас

Фотографія — винахід, який з’явився в 19 столітті завдяки французам Жозефу Ньєпсу та Луї Даґеру. Протягом двохсот років фотоапарат змінювався і вдосконалювався. Перші фотоапарати були громіздкими й важкими, тому їх ставили на штативи. З появою цифрових фотоапаратів та мобільних телефонів фотографування стало доступним для кожного. Тепер усього за кілька хвилин можна зробити низку якісних фотографій. Фотодокументи — цінне історичне джерело, адже їхньою особливістю є можливість миттєво зафіксувати події, явища, емоції людей. Колекції фотодокументів зберігаються в архівах та музеях. Щороку до бібліотек надходять журнали та газети, ілюстровані фотографіями, а також цінні для дослідників тематичні фотоальбоми. Завдяки підбірці фотографій на певну тему історик може побачити деталі минулих подій, стати їхнім свідком. Напевно, кожна сім’я має свій домашній фотоархів. Сімейні фотоархіви є основою для дослідження історії свого роду, створення родового дерева. Дослідження фотодокументів передбачає визначення часу та місця зйомок, логотипу фірми, в якій працював фотограф. Дуже часто такої легенди просто немає. Тоді місце зйомки з’ясовують за деталями на фотографії. Це може бути частина вулиці чи будівлі, пам’ятник, номер та марка автомобіля, плакат, афіша тощо. Фотодокументи поділяють на види залежно від зображеного....
0 Переглянути

Етнографія і фольклор — до витоків української самобутності

5 Клас

Як ви вже знаєте, етнографія досліджує походження різних народів, розселення, особливості побуту та культури, їхню своєрідність. Людей, які професійно вивчають цю науку, називають етнографами й етнографинями. Джерелами для їх досліджень є різні види пам’яток, але вони цікавлять не самі по собі, а в їх відношенні до людей. Для етнографа й етнографині важливо зрозуміти, як і чому люди думають, поводяться та взаємодіють у певних ситуаціях та в певних громадах. Для проведення етнографічних досліджень дослідники й дослідниці проводять тривалий час з людьми. Етнографи намагаються зануритися в їхній світ, щоб мати змогу спостерігати та розуміти, що вони роблять, що вони говорять і як саме. Для цього найчастіше застосовують методи спостереження та інтерв’ю. Розвиток довіри є важливою частиною цього процесу, оскільки спостережувані повинні почуватися комфортно, щоб поводитися та взаємодіяти в присутності дослідника чи дослідниці як зазвичай. Польові етнографічні дослідження можуть стосуватися різних тем. Наприклад, етнографи й етнографині їдуть у певне село чи місто та вивчають особливості одягу, побуту, спілкування його мешканців, їхні звичаї й традиції. Науковці й науковиці можуть досліджувати взаємодії людей у значно меншому просторі: на конкретній вулиці чи в певній громадській споруді (церкві, корчмі, будинку культури тощо). Водночас, вони можуть значно розширювати простір дослідження, але при цьому вивчати одне явище. Наприклад, весільні традиції на Волині чи особливості вишивки на Чернігівщині....
0 Переглянути

Писемні пам’ятки людства

5 Клас

Пралюди видряпували малюнки на каменях. Так вони передавали свої емоції й бажання чи здійснювали за їх допомогою первісні магічні обряди. У межиріччі Тигру та Євфрату для письма використовували глиняні таблички. Спочатку глину розмочували, робили з неї невеличку пластину. На ще вологій поверхні загостреною паличкою видавлювали знаки. Згодом цю пластину піддавали термічній обробці — висушували на сонці чи випалювали на вогні, що надавало їй твердості. До речі, процес навчання у школі починався із виготовлення глиняних пластинок. Недарма школу називали «Дім глиняних табличок». Деякі народи писали на дерев’яних дощечках, змащених воском. Текст видряпували металевою паличкою. Писали також і на папірусі. Папірус рясно росте на узбережжі Нілу в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тонкі довгі смужки, складали в один ряд, змочували водою, укладали під прес, відбивали молотком. Листи папірусу склеювали в сувої, а сувої — у книги. Інколи їхня довжина сягала 10 метрів. Писали вже спеціальними чорнилами. Книги з папірусу зберігали в бібліотеках, які називали «Притулок мудрості», «Аптека душі», «Будинок життя». Давні китайці вправлялися в мистецтві каліграфії на шовкові, ретельно вимальовуючи кожен ієрогліф. У давнину на українських землях для письма використовували бересту — кору берези та пергамент — вичинену телячу шкіру. Берестяні грамоти легко піддавалися зовнішнім впливам — сонце, вогонь, вода могли їх знищити. Книга з пергаменту коштувала дуже дорого, її як реліквію передавали з покоління в покоління. Згодом з’явився папір. Як основу для його виготовлення використовували лахміття, попіл, кору дерев, солому тощо. З поширенням книгодрукування попит на папір зріс. Масове виробництво паперу привело до його здешевлення, а отже, й доступності книг для людей різного достатку. Усі стародавні книги, зокрема кам’яні, глиняні, сувої з пергаменту й папірусу, а також берестяні грамоти, паперові рукописні й друковані книги називають писемними пам’ятками (пригадайте, яка допоміжна історична наука вивчає історію писемності)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 ... 370
Назад

Навігація