Войти
Закрыть

Що таке суспільні відносини? Як вони розвивалися?

5 Клас

Між людьми в різних спільнотах формуються певні взаємозв’язки. Вони проявляються в господарській діяльності людини, спілкуванні з іншими людьми, її світогляді, стосунках до природи, до інших мешканців спільноти, управлінні державою. Відносини між людьми, що усталюються в процесі їхньої життєдіяльності, називають суспільними відносинами. Вони утворюють соціальну структуру — сукупність стійких зв’язків, які забезпечують її цілісне існування. В сучасному світі існують різні види суспільних відносин. Одні з них виникли разом із першими людськими спільнотами, інші — набагато пізніше. Розглянемо, як розвивалися суспільні відносини і який вплив вони мали на життя людини. Одним із перших видів суспільних відносин були табу. До нашого часу це поняття дійшло з давніх часів і означає «заборона». Отже, табу — це різні правила і заборони, які регулювали життя людей. Вони склалися в результаті щоденних практик і закріплювали найвигіднішу для первісних спільнот поведінку, щоб вижити в складному навколишньому середовищі і продовжити рід. Відтак табу поширювалися на слова, тобто коли заборонялося вимовляти окремі слова, як наприклад, імена людей, духів, богів. Окремих табу повинні були дотримуватися жінки, діти, чоловіки, воїни. Більшість табу регулювали вживання їжі, напоїв, відвідування тих чи інших місць. Існували також заборони на певні розваги, носіння прикрас. Це були не писані, а усні правила, порушення яких могло суворо каратися. Зазвичай люди вірили, що карати можуть надприродні сили, у вигляді хвороби або смерті. Існували також покарання з боку спільноти та її лідерів....
0 Переглянути

Народи, етноси, нації

5 Клас

Жодна людина не існує сама по собі. Вона належить до колективу, групи, вікової категорії, спільноти. Спільноту людей, яка населяє територію країни, називають народом. Назва походить від слів «рід», «родина», «народити». Вчені вважають, що в сучасному світі налічується від трьох до п’яти тисяч різних народів, які відрізняються своїми звичаями і традиціями. Для когось вони можуть здатися смішними, для когось — дивними, а для самого народу — його історія. 9 серпня щороку відзначають Міжнародний день корінних народів світу, встановлений ООН 1994 року. За підрахунками цієї організації корінні народи нині — це 370 мільйонів осіб, котрі проживають у сімдесяти країнах світу, спілкуються своїми мовами і дотримуються культурних традицій. Корінними народами зазвичай називають ті, які складають меншість у структурі населення країни і тісно пов’язані своїм походженням з територією держави. Цей день був заснований, аби світова спільнота пам’ятала про необхідність виявляти турботу і солідарність із представниками корінного населення, якому нерідко на своїй прабатьківщині загрожує асиміляція (поглинання корінного етносу більшістю), або ж воно потерпає від різних форм дискримінації (обмежень). Одна із головних ознак народу — спільність мови. Вона існує для спілкування і порозуміння між людьми. Нині є близько п’яти тисяч різних мов. Однак точну їхню кількість важко встановити, позаяк існують на планеті Земля окремі райони, які ще не дуже добре вивчені. Деякі мови не мають своєї писемності. Науковці дослідили, що найбільше мов (близько однієї тисячі) є на острові Нова Гвінея. А найбільш поширені мови в сучасному світі — китайська, англійська, хінді, урду, іспанська....
0 Переглянути

Людина в спільноті

5 Клас

Від часу появи на планеті Земля люди не могли вижити поодинці в суворих умовах дикої природи. Добувати їжу, захищатися від хижих звірів значно легше було колективом. Так виникали людські спільноти — об’єднання людей, котрі проживають в одній географічній місцевості, мають спільні інтереси та завдання. Для них властиві також певна структура і взаємозв’язок. Спільноти були різними, а їхній розвиток відбувався в напрямку від первісних громад до держав. Першою громадою людей, на думку вчених, стало первісне людське стадо. Його початок — виокремлення людини із тваринного світу. В цей час людина навчилася виготовляти знаряддя праці. Археологи стверджують, що згодом у первісному людському стаді склалися родові відносини. Жителі, котрі мешкали тут, усвідомили, що більшість із них є родичами: батьками і дітьми, братами і сестрами. Так виник рід — об’єднання людей, котрі мали спільного предка. Зі збільшенням кількості людей рід поділявся на родові общини. Кілька родів, що проживали на певній території, зналися між собою, утворювали плем’я. Жителі племені розмовляли однією мовою, вели спільне господарство, мали свою особливу духовну культуру, вірування, традиції. Іноді траплялися такі ситуації, що окремі сім’ї — групи родичів — виділялися із родових общин. Вони утворювали сусідські общини. Із розвитком господарства ускладнилися зв’язки між людьми. В їхніх колективах виникла майнова нерівність, тому деякі з людей стали заможнішими. Відповідно, ускладнилися форми існування людських спільнот. Виникли держави — особливий спосіб їхньої організації. Перед державою постали першочергові завдання: забезпечення умов для розвитку господарства, захисту населення від зовнішньої небезпеки. Її мешканці формували владу: можливість розпоряджатися, керувати за допомогою різних засобів: примусу інших осіб, права, авторитету. Зазвичай, до органів влади обирали заможніших людей. Розвиток людства визначався утворенням і розпадом різних держав. У сучасних демократичних країнах утвердився принцип народовладдя — їхні жителі обирають органи управління і контролюють те, як обрані ними посадовці виконують свої обов’язки....
0 Переглянути

Людина й довкілля протягом історії

5 Клас

Всі живі й неживі об’єкти, що існують на Землі й створені природою, називають навколишнім середовищем або довкіллям. Взаємовідносини людини й довкілля почали складатися ще в доісторичну добу. Тоді навколишнє середовище було невідомим для людини, лякало її й несло багато загроз: холод, голод, хижі звірі, природні катастрофи. Поступово людина освоїла довкілля, в якому проживала, й навчилась користуватися дарами природи: їжею, водою, землею, вогнем. Природні умови визначали заняття людей: у степу жили кочовики, які випасали стада худоби, в лісах і лісостепах — землероби, які вирощували зерно. В добу Античності людині прийшло усвідомлення, що вона є частиною природи. Своїх богів вона наділила людськими рисами, й вони уособлювали сили природи. На початку Середньовіччя людина сприймала природу з острахом. Згодом погляди змінилися, й навколишнє середовище стали вважати джерелом натхнення й радості. Через пізнання природи людина пізнавала себе. У Новий та Новітній час людство зрозуміло, що природа — це джерело ресурсів: корисних копалин, води, землі, за допомогою яких можна заробляти й збагачуватися. А для цього потрібно вивчити довкілля, щоб ним користуватися й розпоряджатися. Сьогодні ми продовжуємо використовувати довкілля для комфортного життя. Людина впродовж століть робила природне середовище зручним для свого існування....
0 Переглянути

Періодизація історії людства від давнини до сучасності

5 Клас

Періодизація історії — це поділ історії на певні часові проміжки, які є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами. 1. З якою метою історики поділяють на періоди історію людства? 2. З яких періодів складається історія людства? Назвіть хронологічні межі періодів та події, пов’язані з ними. 3. Поясніть значення терміна «періодизація історії». Барвограй ідей Кліо отримала ілюстрації з підписами. Допоможіть їй розібрати їх відповідно до періодів, у яких вони були створені. Усе в світі взаємопов’язано. Події світової історії мали і мають відображення в історії нашої країни — України. Давайте простежимо, як відбувався цей процес, на конкретних прикладах. Східнослов’янські племена стали предками сучасних українців. З моменту виникнення держави Русі-України перші її князі: Олег, Ігор, Ольга прагнули налагодити відносини з могутньою на той час Візантійською імперією. І це їм успішно вдавалося: розвивалася торгівля, були підписані мирні договори. Руси познайомилися у Візантії з християнською релігією. Княгиня Ольга стала християнкою, а князь Володимир у 988 році охрестив Русь-Україну. Коли в XIII столітті монголо-татари напали на Київську державу, мужньо боронили руси свої міста, ослаблюючи сили ворога на їхньому шляху до Європи. Щитом стала Русь-Україна для європейців. На початку XVII століття, коли Османська імперія вирішила оволодіти європейськими країнами, саме українське козацтво на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним зіграло вирішальну роль у перемозі над османським військом, котре загрожувало європейським країнам....
0 Переглянути

Поява й розселення перших людей на Землі

5 Клас

Ви, певно, хоч раз в житті думали про те, як і коли на Землі з’явилася перша людина. Походження людини, як і виникнення життя на Землі, є загадкою. Науковці вже сотні літ висувають припущення, розробляють теорії, сперечаються й не можуть дійти спільної думки щодо цього питання. Оскільки достеменно ніхто з них не довів, як, в який спосіб і чому виникла наша планета й зародилося на ній життя. Згідно з релігійним поглядом Землю і людей створив Бог — Світовий творець. Про це ми дізнаємося з релігійних творів: християни — з Біблії, мусульмани — з Корану, іудеї — з Тори. Таку теорію називають релігійною, вона є найдавнішою. Є прихильники й позаземного походження життя на Землі. Вони вірять у те, що високорозвинуті розумні істоти колись заселили нашу планету. Учені вважають, що життя на Землі виникло близько трьох з половиною мільярдів років тому внаслідок еволюції — розвитку живої природи. Дану теорію називають еволюційною. Її обґрунтував англійський учений Чарльз Дарвін. Він доводив, що людина є далеким нащадком людиноподібних мавп, які в процесі еволюції розвинулися в сучасну людину. Офіційна історична наука дотримується еволюційної теорії....
0 Переглянути

Історія України в пам’ятках і пам’ятниках

5 Клас

Усе має минуле. Воно відображається в пам’яті сучасників і передається наступним поколінням. Україна — держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам’ятки, що зберігають у собі згадку про певну визначну подію чи особистість. Пропонуємо вам здійснити мандрівку в історію України, втілену в пам’ятках і пам’ятниках. Ви, напевно, звертали увагу на стародавні будівлі, різноманітні пам’ятники на вулицях населених пунктів. У музеях знайомилися з археологічними знахідками, писемними джерелами, предметами побуту. З покоління в покоління народ передає легенди, перекази, спогади про своє минуле. Пам’ятники, споруди, витвори мистецтва, речі з минулого, які пов’язані з історичними подіями в житті окремих людей, народу, держави, належать до пам’яток історії. Збереження пам’яток культури, які розташовані на території України, забезпечує держава відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Створено Державний реєстр нерухомих пам’яток України, до якого включені пам’ятки історії, що донесли до нашого часу цінність і зберегли свою вірогідність. Вони багатоманітні: будинки, споруди, архітектурні ансамблі, військова та цивільна техніка, окремі поховання та некрополі, місця масових захоронень померлих і загиблих. Сюди відносяться також експонати музеїв, картини, музичні твори, фільми. Всього під охороною держави перебуває близько 130 тисяч пам’яток культури....
0 Переглянути

Історична пам’ять. Чому потрібно пам’ятати?

5 Клас

Слово «пам’ять» походить від назви богині Мнемосіни. У грецькій міфології вона — богиня пам’яті, котра була матір’ю всіх дев’яти муз. За переказами стародавніх греків, Мнемосіна знала «все, що було, все, що є, все, що буде». Вона відкрила спосіб міркувати, обдумувати. Нині слово «пам’ять» вживається в багатьох значеннях. Історична пам’ять — це знання та уявлення людей про спільне історичне минуле, що передаються від покоління до покоління. Формування уявлень про минуле виникає найперше завдяки особистому спілкуванню: старші покоління розповідають молодшим, що пережили родина, спільнота, місцевість протягом кількох десятиліть. Завдяки цьому людина набуває знань про те, що вважає важливим щодо місцевого минулого. Така пам’ять прив’язана здебільшого до місця, де ми народилися. Вона вбудовується в більші виднокола за допомогою освіти й надає можливість людині почуватися частиною спільноти. Водночас, у кожного з нас залишаються в пам’яті відвідування історичних місць, пережиті події. Найміцніше зберігається те, що нас найбільше схвилювало. Так ми формуємо уявлення про світ, в якому живемо, який прагнемо зберегти і змінити на краще. Зазвичай людина уявляє собі минуле таким, яким бачать його спільноти, до яких вона належить. Проте важливо берегти пам’ять про рідних і близьких людей без огляду на їхні досягнення, становище у суспільстві, бо кожна людина жила, творила і привносила своє неповторне в історію родини, громади, держави. Відтак історія наших близьких і нашої країни не повинна забуватися, бо, руйнуючи і забуваючи минуле, ми втрачаємо своє історичне коріння....
0 Переглянути

Історичні дослідження на теренах України

5 Клас

У XIX столітті історія як наука почала розвиватися на українських теренах. У той час українці не мали своєї держави, а входили до двох великих імперій — Російської та Австрійської (з 1867 року — Австро-Угорської). Центрами поширення історичних знань стали університети: Львівський, Харківський, Київський, Новоросійський, створений в Одесі, Чернівецький. Тут почали працювати кафедри історії — об’єднання викладачів. Використовуючи різноманітні матеріальні та писемні пам’ятки, науковці досліджували життя людей у прадавні часи, походження слов’ян, історію Русі, Королівства Руського, Військо Запорозьке, повсякденне життя, побут мешканців, культуру, світогляд українців, досягнення в науці і техніці, діяльність визначних особистостей. Написані перші узагальнюючі праці. Початки історії як науки на українських землях пов’язані із творчістю Михайла Максимовича, Миколи Костомарова, Дениса Зубрицького, Володимира Антоновича, Михайла Грушевського, котрого називають «батьком української історії». Складною була доля України у XX столітті. Тривалий час вона перебувала в державі, де національній історії приділяли недостатньо уваги. Із проголошенням незалежності України історична наука отримала новий імпульс для розвитку: вона стала нашою помічницею у творенні держави. Урізноманітнилися теми наукових праць, почали досліджувати сторінки історії українського народу, заборонені раніше. Лабораторією вченого-історика й надалі залишалися джерела, які зберігаються в архівах, музеях, бібліотеках. Є також багато опублікованих джерел з різних періодів історії нашої країни, з якими, при бажанні, ви також можете ознайомитися. Щоправда, події мають змогу описувати і не історики, навіть п’ятикласники і п’ятикласниці. Комусь вивчати історію цікаво, а комусь важко і нудно. Єдине, що потрібно сказати, воно того варте....
0 Переглянути

Перетворення історії на науку

5 Клас

Наука — це творча діяльність ученого, спрямована на отримання нових знань про навколишній світ: його минуле, теперішнє і майбутнє. Погляд на історію як на науку, що вивчає минуле людства, сформувався порівняно недавно — у XIX столітті. Саме тоді її почали вивчати у школі як самостійну дисципліну. В університетах готували фахівців-істориків, котрі могли навчати дітей. Вони писали також наукові праці про розвиток людства від давнини до сучасності. В цей час зросла зацікавленість людини минулим своєї країни, населеного пункту, діяльністю відомих особистостей. Виникали численні товариства любителів історії й археології. В газетах і журналах друкували історичні твори. Сучасники і прийдешні покоління назвали XIX століття «віком історії». Не випадково, що досвід минулих поколінь завжди цікавив сучасників. Праця історика-дослідника досить складна і кропітка. Адже постійно зростаючий інтерес суспільства до минувшини вимагав від дослідників чи дослідниць цікавих і, водночас, правдивих розповідей. Відтак поступово утвердилось основне правило творення історичних оповідей: «Історія повинна розповісти так, як сталося насправді»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 46 47 48 49 50 51 52 53 54 ... 370
Назад

Навігація