Виявляємо літературну компетентність

• 1. Яке враження справила на вас ця поезія? Які емоції вона у вас викликала? Чим зацікавила?
• 2. Визначте провідні мотиви поезії.
• 3. Які зорові образи створює поет? Які асоціації, роздуми вони викликають?
• 4. Знайдіть у творі звукові образи. Визначте, яку роль вони виконують.
• 5. Які художні засоби допомагають поетові створити ці образи?
• 6. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

• Знайдіть у тексті поезії авторські новотвори. Визначте, від яких слів їх утворено. Поясніть їхнє значення. Для чого, на вашу думку, автор вдавався до творення нових слів?

• Зверніть увагу на будову вірша. Чому в поетичному тексті рядки мають різну довжину?

• Чому П. Тичина не дав цій поезії назви?

• 7. Яким настроєм пройнята поезія? У який спосіб поет створює цей настрій?
• 8. Знайдіть у мережі Інтернет відео- й аудіозаписи, на яких поезію П. Тичини читають професійні актори, шанувальники творчості поета. Який настрій передають декламатори?

Ділимося читацьким досвідом

• 9. Пригадайте вірш М. Вороного «Блакитна Панна». Як автор зобразив у ньому прихід весни? Порівняйте цей твір із поезією П. Тичини «Арфами, арфами...»: образи творів, художні засоби.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

• 10. Композиторка Богдана Фільц створила на вірші П. Тичини кантату «Пори року». Поезія «Арфами, арфами.» лягла в основу частини «Весна». Знайдіть цей твір у мережі Інтернет і послухайте його. Який настрій створює музика? Чи відповідає він настроєві поезії П. Тичини?
• 11. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте пісні сучасних музикантів — сестер Тельнюк і гурту «ГИЧ-оркестр», — створені на слова поезії «Арфами, арфами...». Яке музичне оформлення співзвучне з вашими враженнями від вірша?

Запрошуємо до дискусії

• 12. Розгляньте картину Давида Бурлюка на с. 23. Яке враження вона на вас справила? Картина створена того самого року, що й вірш П. Тичини «Арфами, арфами...». Чи могла б вона стати ілюстрацією до поезії П. Тичини? Обґрунтуйте свої міркування.

Виявляємо творчі здібності

• 13. Яку ілюстрацію до поезії «Арфами, арфами...» запропонували б ви? Опишіть її.

• МОЛОДІСТЬ І КОХАННЯ

(«ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ...»)

Мотиви весни, молодості й кохання складають основу вірша П. Тичини. Цей твір має чимало спільного з поезією символіста Олександра Олеся «Чари ночі». Весна, ніч, місяць, зорі, солов'ї — образи, наявні в обох названих творах.

Твір П. Тичини не лише про кохання, а й про молодість і щастя, пережите в часи юності. В українському мистецтві таке поєднання мотивів (весна, молодість, щастя) є традиційним.

Любов (частина триптиху «Життя») (Федір Кричевський, 1927)

Із найближчих попередників Олександра Олеся і П. Тичини згадаймо Л. Глібова з його ліричною перлиною «Стоїть гора високая» («А молодість не вернеться, / Не вернеться вона!..»). Ті самі мотиви були доволі популярними в романтизмі й сягають народного джерела — у народній ліриці «літа молодії» є одним із поширених і знакових образів.

У творі Олександра Олеся «Чари ночі» лунає заклик ловити «летючу мить життя», і ліричний герой вірша П. Тичини сповідує дуже схожу життєву філософію. Він звертається зі своїм монологом до людей зі спорідненими душевними переживаннями.

Вірш П. Тичини є нагадуванням про те, що все на світі повторюється. Однак висловлені в ньому переживання ліричного героя доводять: скільки б не писали про весну, молодість і щастя, кожне нове покоління, кожна окрема людина буде все це щоразу відкривати лише для себе, набуваючи індивідуального, багато в чому неповторного емоційного досвіду.

Форма поезії, використані в ній художні засоби відповідають її змістовому та емоційному наповненню. Риторичні питання й повтори сприяють творенню ефекту довірливого спілкування: охоплений почуттями герой ділиться з іншими своїм щастям.

Травнева ніч (Микола Глущенко, 1966)

Коментар фахівця

Хоч Тичину називають то символістом, то імпресіоністом, то романтиком чи зводять характер його поезії до справді притаманної йому панмузичності, та проте він не вкладається в рами жодного «ізму».