Войти
Закрыть

Ліна Костенко. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Сторінки життєпису. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищів, неподалік Києва, у родині вчителів. Батько поетеси — Василь Костенко — був красивим і шляхетним, знав 12 мов, які опанував самостійно, викладав у школі переважну більшість предметів. Він зацікавив доньку українською історією та культурою, фольклором і літературою. У 1936 р. його було репресовано й засуджено до 10 років концтаборів. Мати Ліни Костенко — Зінаїда Юхимівна — талановита викладачка хімії, прищепила доньці любов до природи, української пісні, до мінливого й багатобарвного світу. Шкільне навчання майбутньої поетеси розпочалось у київській школі № 100, далі Ліна Костенко вчилася в ЗОШ № 123. У повоєнні роки Ліна Костенко відвідувала літературну студію при Спілці письменників України, якою опікувався Андрій Малишко. У 1946 р. в журналі «Дніпро» було надруковано її перші вірші про війну, що супроводжувалися розлогим аналізом Л. Первомайського. Після закінчення школи Ліна Костенко вступає до Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (тепер педагогічний університет ім. М. Драгоманова). Дівчина із задоволенням відвідувала літературну студію журналу «Дніпро», відкриті заходи у Спілці письменників. У 1952 р. вона вступає до Московського літературного інституту ім. М. Горького....
0 Переглянути

Григір Тютюнник. Новела «Три зозулі з поклоном»

11 Клас

Історія написання. У 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував пісню «Летіла зозуля через мою хату», де йшлося не просто про кохання, а про глибоке страждання людини. Очевидці розповідають, що, почувши цю пісню, Григір Тютюнник підхопився й побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Життєва основа твору. В основі новели — автобіографічні моменти з життя Гр. Тютюнника. Батько письменника, як і герой новели Михайло, був репресований, а образ студента нагадує самого автора. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: у 1970-х роках ці події замовчувалися, були забороненою темою. «Я виношував ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама у горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько і мати, ніколи не посміли зневажати ту любов, велику й безвзаємну... Вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки... Яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами. Мабуть, одна вона в цілім світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла. І якщо доля дасть мені таланту... воздам хвалу жінці й красі» (Гр. Тютюнник, із щоденникових записів)....
0 Переглянути

Григір Тютюнник. Художній світ прози Григора Тютюнника

11 Клас

Митець і його епоха. Григір Тютюнник виразно бачив і викривав у своїх творах ганебні явища суспільного життя періоду радянського застою в історії України. Це і девальвація людської та громадянської совісті («Смерть кавалера»), і конформізм, міщанство, влада речей над людиною («Син приїхав»), і духовне зубожіння, почуття меншовартості («Оддавали Катрю»), і поступове зникнення в людських душах милосердя, співчуття, жалю («Вуточка»), і бездушність бюрократії («Чудасія») — усе засвідчувало деформацію в соціальному устрої, що особливо боліло письменникові. Твори Григора Тютюнника визнавали провідні українські письменники. Однак під дією адміністративного тиску, а згодом погромницьких розносів «шістдесятників» на нього посипалися безглузді звинувачення. Однак потужний талант Григора Тютюнника міцнів, утверджувався, а його твори прокладали дорогу до людських сердець завдяки відтворенню актуальних проблем і довершеності художнього письма. Творчість. Початок літературної діяльності Григора Тютюнника — 1963-1964 рр. У газеті «Літературна Україна» було надруковано його нариси на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито...»; у журналах «Дніпро» та «Зміна» — новели «Місячної ночі», «Зав’язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера»....
0 Переглянути

Григір Тютюнник. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Сторінки життєпису. Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селі Шилівка Зіньківського району, що на Полтавщині. Батько — Михайло Васильович — працював у колгоспі — теслярував, косив, пиляв. Мати — Ганна Михайлівна — також працювала на різних сільськогосподарських роботах. У 1937 р. батька майбутнього письменника було заарештовано органами НКВС, й одинадцятирічний підліток змушений був переїхати на Донбас до свого дядька. У перші роки Другої світової війни, рятуючись від голодної смерті, хлопець повернувся на Полтавщину. Тяжкі випробування, що випали на його долю впродовж двох тижнів в окупованій Україні, письменник згодом опише в повісті «Климко». Після звільнення окупованої території від фашистів Григір продовжує навчання в семирічці, а потім у Зіньківському ремісничому училищі № 7, де здобуває спеціальність слюсаря. Тут формується його характер, життєві принципи, найважливіші з них — правдивість, безкомпромісність, доброта. Закінчивши училище, Григір повертається в рідне село. Трудиться в колгоспі, пізнає життя односельчан, своїх майбутніх літературних героїв....
0 Переглянути

Микола Вінграновський. Художній світ творчості Миколи Вінграновського

11 Клас

Письменник і його доба. Світовідчуття і світорозуміння М. Вінграновського вирізнялися особливою драматичністю, тонким почуванням усього, що відбувалось довкола. Самодостатність і повсякчасне нуртування творчої енергії спонукали шукати способів вираження всіх смислів, що їх прагнула осягнути мистецька свідомість поета. Звідси — постійне сміливе експериментування в образному слові, звернення до образної системи українського фольклору, народних міфологічних уявлень. Творчість. Перші вірші М. Вінграновського, написані ще у студентські роки, було надруковано в журналах «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін», 1958). У 1961 р. в «Літературній газеті» за 7 квітня з’явилося відразу п’ятнадцять його віршів. Поезію молодого поета високо оцінював М. Рильський, який помітив у ній «національну емоційну стихію та довженківське начало». У збірці «Атомні прелюди» (1962), на думку літературознавця І. Дзюби, уже сама назва наголошувала на «...гостру співвіднесеність й змісту, мотивів, форми із світопочуванням молодої людини початку 60-х років, з обріями, тривогами і емоційною напругою "атомної доби”»....
0 Переглянути

Микола Вінграновський. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Микола Вінграновський — «чарівник слова» (І. Дзюба), поет, прозаїк, кіноактор, кінорежисер, сценарист, учень Олександра Довженка. Постановник низки художніх і документальних фільмів. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, літературної премії «Благовіст», Міжнародної премії Фундації Антоновичів. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 р. в селі Богопіль (нині місто Первомайськ) Миколаївської області. Закінчивши в 1955 р. місцеву школу, він вступив до Київського театрального інституту, а згодом до Московського всесоюзного державного інституту кінематографії, куди його запросив О. Довженко. Фахом він обрав кінорежисуру і, ще будучи студентом, зіграв роль Івана Орлюка у фільмі за кіноповістю О. Довженка «Повість полум’яних літ». Прилучення до Довженкового світу позначилося на всій творчій долі Вінграновського. Довженківський добротворчий пафос, його розуміння творчості як торжества свободи й краси відчуватимуться в кожному слові поета. Своєму Учителеві він присвятив поезії «Величальна народові», «Величальна колискова», «Величальна молодій та молодому», «На золотому столі», «Присвячую Олександру Довженкові»....
0 Переглянути

Іван Драч. Художній світ поезії Івана Драча

11 Клас

Письменник і його доба. Творчість І. Драча яскраво демонструє спраглий потяг шістдесятників, «дітей війни» до знань й естетичного осягнення здобутків людства, синтезу їх із прадавніми фольклорними джерелами, з літературними, культурними, мистецькими надбаннями рідного народу. Усе це знаходить вияв на рівні як макро-, так і мікропоетики, тропіки, «будівельного матеріалу» віршів І. Драча. За його ставлення до художнього слова сучасники називали поета «вічним єретиком». Творчість. Солярні, сонцепоклонницькі мотиви проймають усю творчість І. Драча — від першої збірки «Соняшник» (1962) до почорнобильської «Храм сонця» (1988). Відчайдушний реформатор і новатор у сфері поетики, митець водночас виступає продовжувачем традицій. «Протуберанці серця» — так І. Драч називає свою другу збірку (1965), ідейно-змістовим центром якої стає однойменний вірш, де перекинуто асоціативний місток від серця до сонця («Так б’ють з сердець протуберанці — Повстанці сонця...»). Найхарактернішими особливостями поезії І. Драча початку 1960-х років були асоціативність, різке поєднання предметної, чуттєвої конкретики реалістичних деталей із незвичним метафоричним наповненням їх, символізацією....
0 Переглянути

Іван Драч. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Іван Драч — поет, драматург, перекладач, кіносценарист, літературний критик, державний і громадський діяч, борець за незалежність України, лідер Народного руху, Герой України. У літературі доби шістдесятників він був поетичним лідером, випереджував епоху, ризикував і створював нову Україну. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в селі Теліжинці Тетіївського району на Київщині. «Босоноге дитинство, вчився спочатку в своєму селі, потім ходив у сусіднє село. Я був дитиною старших батьків — вони давали мені волю, аби лиш вчився. І я вчився та займався спортом — футбол, волейбол, біг...» (Іван Драч). Одразу по закінченні середньої школи в Тетієві юнак викладає російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого, працює інструктором райкому комсомолу, служить в армії, вступає на філологічний факультет Київського університету, який не закінчив, бо був виключений через політичні погляди. Натомість письменник П. Загребельний допоміг вільнодумному студенту влаштуватися на роботу в «Літературній Україні»....
0 Переглянути

Дмитро Павличко. Художній світ поезії Дмитра Павличка

11 Клас

Письменник і його доба. Духовним порогом шістдесятництва дослідники вважають збірку Д. Павличка «Правда кличе!» (1958). Покоління шістдесятників сприйняло його поезію як предтечу своїх інтелектуальних та мистецьких шукань, тому слушною видається думка літературознавця М. Ільницького про певну неперервність традиції, сполучну ланку між живими класиками й новопризовцями української літератури у творчості Д. Павличка. Однак за збірку «Правда кличе!» її авторові на IV з’їзді письменників України натякнули на неприпустимість відхилення від офіційного курсу в літературі. Творчість. У перших поетичних збірках Д. Павличка «Моя земля» (1955) та «Чорна нитка» (1958) виразно окреслилися риси авторового поетичного мислення, його особлива драматургічна напруга вірша. На другу половину 50-х років припадає початок пісенної творчості Д. Павличка. Найкращі мелодії до його поезій створив композитор О. Білаш. У 60-ті роки їхня творча співпраця мала плідне продовження — О. Білаш поклав на музику вірші Д. Павличка «Атака», «Сибіряки», «Пісня про Україну», «Віконце», «Балада безсмертя», «Лелеченьки»....
0 Переглянути

Дмитро Павличко. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Дмитро Павличко — поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, лауреат Шевченківської премії, Герой України, відомий поет. Тематична палітра його лірики — різнобарвна: проблеми життя і смерті, творчості й звичайної людської праці, високої моральності й бездуховності, родини й народу, любові й ненависті, душевної краси, зрілості, повноти життя. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові (нині Косівський р-н Івано-Франківської обл.) на Прикарпатті в багатодітній селянській сім’ї. Початкову освіту Дмитро здобув у польській школі в Яблуневі, потім навчався в Коломийській гімназії. Був дуже старанним учнем. З осені 1945 р. до літа 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення в належності до УПА. У 1953 р. закінчив Львівський університет. Будучи студентом, керував літературною частиною Львівського театру юного глядача ім. Максима Горького. У 1953 р. вступив у аспірантуру до академіка М. Возняка. Того ж року вийшла перша збірка віршів «Любов і ненависть», яка принесла поетові визнання читачів і схвальні відгуки критиків. Наступного року, за пропозицією М. Бажана, його заочно прийняли до Спілки письменників....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 35 36 37 38 39 40 41 42 43 ... 47
Назад

Навігація