Войти
Закрыть

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. Країни Західної Європи

11 Клас

Інтеграційні процеси в Європі в другій половині XX — на початку XXI ст. У липні 1947 р. в Парижі на нараді представників 16 європейських держав було утворено Комітет європейського економічного співробітництва, який розпочав свою роботу в напрямку реалізації плану Маршалла. Європейська економічна інтеграція великою мірою залежала від подолання протиріч між Францією та Німеччиною, які за останні 70 років тричі воювали одна з одною. Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман дійшов висновку, що кращим засобом уникнути нової війни є об’єднання сталеливарної та вугільної промисловості обох країн, що зробило б неможливим таємне виробництво озброєнь (план Шумана). Водночас можна було підвищити ефективність цих галузей. У травні 1950 р. відбулося об’єднання виробництва сталі й вугілля Франції та ФРН. У квітні 1951 р. до них приєдналися Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург, які разом із ФРН і Францією підписали в Парижі Договір про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС). У 1957 р. було утворено ще дві міжнародні організації: Європейське товариство з атомної енергії (Євратом), покликане об’єднати зусилля його членів у сфері ядерних досліджень і використання ядерної енергії, та Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), відоме під назвою «Спільний ринок». Договір про створення ЄЕС 25 березня 1957 р. в Римі підписали 6 держав: ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Люксембург і Нідерланди. Метою створення ЄЕС було посилення позицій європейської економіки на світовому ринку за допомогою координації економічної політики її членів. У 1961 р. до нього намагалася приєднатися Велика Британія, проте її вступ до ЄЕС було двічі заблоковано президентом Франції Шарлем де Голлем. Вступ Великої Британії до ЄЕС відбувся тільки 1973 р. разом із Данією та Ірландією....
0 Переглянути

Зміцнення демократії на Заході після Другої світової війни: розширення прав людини. США й Канада

11 Клас

Зміцнення міжнародного статусу США внаслідок Другої світової війни. США зробили великий внесок у розгром нацизму й мілітаризму в роки Другої світової війни. Людські втрати країни обчислювалися 295 тис. вбитих й 800 тис. поранених, тих, що потрапили до полону та зникли безвісти. Одночасно США, на території яких не велися воєнні дії, виявилися майже єдиною країною, чия економіка вийшла з Другої світової війни значно зміцнілою. Кількість промислової продукції США становила 2/3 кількості промислової продукції всього світу, за винятком країн комуністичного табору. Вони зосередили в себе 73 % світового золотого запасу, за 5 років війни чистий прибуток американських компаній досяг 87 млрд доларів, а середньорічні темпи зростання становили 18,7 %. Основні суперники США або тимчасово вибули з конкурентної боротьби (Німеччина, Японія), або потрапили у фінансово-економічну залежність від США (Велика Британія, Італія, Франція). США скористалися з цієї обставини, щоб оволодіти новими ринками, збільшити експорт товарів і капіталу, створити велику «імперію долара», що поставила під свій контроль значну кількість країн і ресурсів світу....
0 Переглянути

Початок «холодної війни»

11 Клас

Виступ У. Черчілля і меморандум Дж. Кеннана. 5 березня 1946 р. колишній прем’єр-міністр Великої Британії У Черчілль виступив у Вестмінстерському коледжі м. Фултон, штату Міссурі (США), в присутності президента Трумена. Віддавши належне Сполученим Штатам, які, за його словами, «перебували на вершині всесвітньої могутності», та зазначивши, що в нього немає ні офіційного доручення, ні відповідного статусу для здійснення подібного роду виступів, він намалював обриси двох небезпек, що чатували на людство (війни і тиранії), після цього перейшовши до перспективи подальших стосунків з СРСР. Стверджуючи, що Радянський Союз відокремив Східну Європу (до неї промовець включив і Австрію) від усього світу «залізною завісою» і висловивши побоювання за подальшу долю також Італії та Франції, він запропонував створити для боротьби проти СРСР і комунізму «асоціацію народів, які розмовляють англійською мовою» (малися на увазі, у першу чергу, Велика Британія, Канада й США), що володіла б ядерною зброєю й могла б розраховувати на досягнення разючої (або вирішальної) та застрашливої військової переваги над Радянським Союзом. Ця промова вважається початком великого геополітичного протистояння - так званої «холодної війни» у військовій, економічній, політичній, психологічній, культурній та ідеологічній сферах між недавніми союзниками, хоча, за всіма ознаками, на той час мова йшла про війну «гарячу»: за декілька днів до виступу Черчілля у США завершено було розробку плану ядерного бомбардування СРСР під назвою «Пінчер». Далі (усього за чотири роки) з’явилися аналогічні плани під різними назвами. Тому реально «холодним» протистояння зробилося лише після появи ядерної зброї в СРСР....
0 Переглянути

«Радянізація» Східної Європи

11 Клас

Передумови і особливості «радянізації». Як ви вже знаєте, на Ялтинській та Потсдамській конференціях було домовлено про умовний поділ Європи на східну (СРСР) і західну (Велика Британія й США) сфери впливу. Іншими словами, кожна зі сторін планувала встановити на цих територіях прийнятні для неї режими влади - про- чи антикомуністичні. Так, власне, воно і сталося - в країнах, де перебували американські або британські війська, відбувалася демократизація за західним зразком; у країнах, що контролювали радянські війська, правлячою силою ставали соціалісти та комуністи. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі дослідники кваліфікують ці події як окупацію. Проте для використання такого терміна неодмінною є наявність стану війни між окупантами і окупованою державою та перебирання окупантами на себе функцій управління, а не встановлення прийнятної для себе, легітимізованої виборами адміністрації. Різниця полягала в тому, що на територіях, контрольованих соціалістами та комуністами, відбулася зміна системи власності (націоналізація промисловості та аграрного сектору), яка зачіпала інтереси не тільки місцевих великих власників, але й західних союзників, які мали активи в цих країнах. Саме тому на Потсдамській конференції США і Велика Британія порушили питання реорганізації на свою користь складів урядів Польщі, Болгарії та Румунії, а також подальшої долі нафтової промисловості останньої....
0 Переглянути

Створення ООН та її діяльність

11 Клас

Конференція в Сан-Франциско (25 квітня - 26 червня 1945 р.). Відповідно до досягнутих у Ялті домовленостей, конференція в Сан-Франциско (США) відкрилася 25 квітня 1945 р. - у день, коли радянські й американські війська з’єдналися на Ельбі. Держави-ініціатори створення OOH (СРСР, США, Республіка Китай, Велика Британія) запросили до участі в конференції 42 країни. 30 квітня на конференцію були запрошені делегації Білоруської та Української РСР й Аргентини, 5 червня - Данії. З різних причин на конференції не були представлені Польща (Велика Британія і США мали застереження до її тимчасового уряду), а також Монгольська Народна Республіка та Албанія, що зробили вагомий внесок у боротьбу з нацизмом. Таким чином, у Сан-Франциско зібралися 282 делегати від 50 держав. Разом з допоміжним персоналом кількість учасників досягала 1,5 тис. Американську делегацію очолював державний секретар Е. Стеттініус, радянську - В. Молотов, британську - Е. Ідей, китайську - Сун Цзивень. 25 червня 1945 р. в оперному театрі відбулося останнє пленарне засідання конференції, на якому було затверджено остаточну редакцію Статуту ООН, а вже наступного дня в Будинку ветеранів делегати підписали одночасно Статути ООН і Міжнародного суду. Першими поставили свій підпис делегати Китаю - країни, яка стала першою жертвою Другої світової війни, оскільки Японія була союзницею Німеччини. Від української делегації Статут підписали троє: академік О. Палладін, перший народний комісар (міністр) закордонних справ Д. Мануїльський та заступник голови Раднаркому (Ради міністрів) УРСР І. Сенін. ДОКУМЕНТ «(...) Організація Об'єднаних Націй сприяє: (...) Підвищенню рівня життя, повній зайнятості населення й умовам економічного й соціального прогресу й розвитку; (...) міжнародному співробітництву в галузі культури й освіти; (...) повазі й дотриманню прав людини та основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови й релігії». (З 55-ї ст. Статуту ООН, внесеної туди з ініціативи української делегації)....
0 Переглянути

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни

11 Клас

Суперечності всередині антигітлерівської коаліції. Чим швидше наближалася до кінця війна, тим складнішими ставали стосунки між основними учасниками антигітлерівської коаліції. Скориставшись послабленням своїх європейських конкурентів - Німеччини, Італії та Франції, - Велика Британія й США прагнули переділити світ по-своєму. Вже в 1944 р. Велика Британія здійснила агресію у Греції проти учасників антинацистського Руху Опору, що спричинило там багаторічну громадянську війну. Так само у Бельгії окупаційні англо-американські війська сприяли утвердженню при владі еміграційного уряду П’єрло та роззброєнню і розпуску сил Опору. І навіть активна участь у коаліції не захистила від спроб усунення тимчасовий французький уряд Ш. де Голля. Уся влада на звільнених землях Франції початково була передана генералові Д. Ейзенхауеру. Також і до участі в роботі Потсдамської конференції Францію не запрошували, і лише потім де Голлю надіслано було текст основних угод з пропозицією засвідчити їх підписом. Усвідомлення того факту, що в геополітичні наміри лідерів західної моделі світу може втрутитися Радянський Союз, прийшло із значним запізненням, коли американський Комітет начальників штабів у доповідній записці держдепартаменту (аналог міністерства закордонних справ) змушений був констатувати «революційні зміни», що відбулись у військовій потужності Червоної армії, яка перетворилася на найсильнішу армію світу. Просуваючись у бік Берліна, радянські війська одну за одною звільняли від німецьких загарбників країни Східної Європи, передаючи там управління в руки представників місцевих Рухів Опору, які практично скрізь очолювалися комуністами. А це, у свою чергу, робило неминучими докорінні зміни в цих країнах, що мали здійснюватися за радянським зразком. Крім того, комуністичні сили перемагали в Югославії, Албанії і Китаї. Відбувалося народження двополюсного (біполярного) світу - світу, поділеного між двома основними системами держав з різним суспільним устроєм....
0 Переглянути

Додаток. Словник термінів і понять Новітній період (1939–2011 рр.) 11 клас

11 Клас

Громадянська війна - організована збройна боротьба за державну владу між різними соціальними групами і політичними угрупованнями всередині країни. Експансіонізм - агресивна політика з метою захоплення чужих територій і ринків збуту. Імперія (від лат. imperium - влада) - 1) монархічна держава, глава якої, як правило, має титул імператора. 2) держава, що прагне панувати в регіоні або світі, проводить агресивну зовнішню політику, прагне встановити контроль над іншими державами. Консервативна політика - прихильність до традиційних цінностей, установок, стабільності, неприйняття нового, недовіра до проектів реформістів. «Масова культура» - культура, що є популярною й переважає серед широких верств населення в конкретному суспільстві. Метрополія - держава, що володіє колонією. Неоконсерватизм - сучасна політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства і визначає в певний період (коли неоконсерватори знаходяться при владі) урядову політику і політичний курс провідних країн Заходу. Неоконсерватизм виник у процесі перегляду цінностей консерватизму і лібералізму, фактично є їхнім синтезом. Основними його принципами є: вільна економіка, конкуренція, значне послаблення державного регулювання економіки, індивідуалізм, самостійність і відповідальність громадян за свою долю....
0 Переглянути

Оптимальні шляхи подолання світових глобальних проблем

11 Клас

Розвиток глобалізаційних процесів у сучасному світі. В останні два-три десятиліття світове співтовариство стало свідком проявлення і переплетіння гігантських за масштабами політичних, економічних, соціальних явищ і процесів, кожен з яких окремо можна було б назвати епохальною подією з погляду наслідків для всього світу. У сукупності їх прийнято називати глобалізацією. Згадайте значення поняття «глобалізація». 1.2. Антиглобалістський рух на сучасному етапі. Останнім часом зростає негативне ставлення до глобалізації у представників різних груп населення з різних країн і регіонів планети. Міжнародні конференції та форуми з питань лібералізації торгівлі, глобалізації економіки, міжнародних відносин (щорічні зустрічі лідерів «великої вісімки», зустрічі представників різних країн і ділових кіл у рамках Всесвітнього економічного форуму, СОТ, МВФ та інших організацій), що проводяться в різних регіонах планети, все частіше супроводжуються демонстраціями протесту, спрямованими на їх зрив. Згадайте, що означає поняття «антиглобалізм» 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ 2.1. Сутність глобальних проблем сучасності Глобальні проблеми сучасності - сукупність проблем, що постали перед людством у другій половині XX ст., вимагають вирішення зусиллями всього світового співтовариства. Частина глобальних проблем сучасності пов’язана із взаєминами всередині самого людського співтовариства (запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних захворювань, боротьба проти наркоманії та наркобізнесу, проти злочинності та тероризму). Частина глобальних проблем є відображенням кризи у взаєминах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, енергетична, екологічна)....
0 Переглянути

Розвиток фізичної культури і спорту

11 Клас

Фізична культура є складовою частиною загальної культури людства. Вона спрямована на зміцнення здоров’я людини, розвиток її фізичних здібностей. Спорт - складова частина фізичної культури, засіб і метод фізичного виховання, система організації та проведення масових спортивних змагань. Існує аматорський спорт, коли люди займаються спортом за захопленням, і професійний спорт, що є джерелом доходу для спортсменів і причетних до нього людей. Спорт — це прагнення пізнати і досягти межі можливостей людського тіла і духу, прославити свою команду, своє місто, свою країну. 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РОЗВИТКУ ФІЗКУЛЬТУРИ І СПОРТУ В ПІСЛЯВОЄННОМУ СВІТІ 2.1. Соціально-економічні фактори в розвитку фізичної культури і спорту. Розвитку фізкультури і спорту в другій половині XX ст. сприяло збільшення вільного часу в основної маси населення розвинутих в економічному відношенні країн завдяки запровадженню п’ятиденного робочого тижня, збільшенню тривалості відпусток, широкому використанню побутової техніки, пропаганді здорового способу життя. Водночас, механізація й автоматизація виробництва різко зменшили фізичне навантаження на людину, і компенсувати це можуть тільки регулярні заняття фізкультурою та спортом. Для багатьох людей, особливо з країн «третього світу», спортивні досягнення стали майже єдиним шансом домогтися успіху в житті, здобути суспільне визнання, поліпшити своє матеріальне становище. 2.2. Державна підтримка. Як у демократичних країнах, так і в країнах із тоталітарними режимами все активніше здійснювалася державна підтримка розвитку фізкультури і спорту. Навчальний предмет «фізичне виховання» введений у розклади занять майже всіх навчальних закладів світу. У більшості країн були створені державні установи (міністерства, комітети, департаменти) у справах молоді, спорту і туризму, прийняті державні програми з розвитку фізичної культури. У колишніх соціалістичних країнах розвиток фізкультури і спорту повністю перебував під державним контролем....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Назад

Навігація