Войти
Закрыть

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

7 Клас

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ ЗА ЧАСІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. Середньовіччя було для Європи епохою феодальної роздробленості. Місцеві володарі — герцоги, графи та інші барони, тобто васали короля, — були можновладцями, часто не підкорялися монарху. Королю доводилося застосовувати до своїх непокірних васалів силу. Феодальна роздробленість — період ослаблення центральної влади у феодальних державах, що було пов’язано з посиленням великих феодалів, появою значних політичних центрів, пануванням натурального господарства. Слабкість королівської влади в середньовічній Європі та феодальну роздробленість зумовили такі чинники: — Згубна традиція розподілу державних володінь між усіма синами монарха. Сини потім, як правило, воювали за батьківський спадок і раз у раз перекроювали кордони держави. — Надання королем земель як винагороди своїм васалам множило незалежних від нього можновладців. Адже великий землевласник мав можливість побудувати замок, обзавестися своїми васалами, для яких він був сеньйором, мати власне військо, тобто тримати себе незалежно від королівської влади. Своє життя феодали-можновладці здебільшого марнували у війнах і розвагах....
0 Переглянути

Практичне заняття. Наслідки Хрестових походів

7 Клас

Пригадайте основні причини хрестових походів. Чи збігалися цілі хрестоносців — представників різних країн і різних верств населення? Чим закінчилися хрестові походи? Як ви вважаєте, чи були закономірними наслідки цих походів? Використовуючи текст підручника та додаткову літературу, підготуйте розповідь або презентацію на одну з тем: «Наслідки хрестових походів для народів Близького Сходу і для Західної Європи», «Вплив історичних постатей на перебіг подій підчас хрестових походів». Свою роботу проілюструйте й представте класу. В історії часто відбувалось так, що благородні цілі намагаються досягти негідними методами. На жаль, це було характерним і для хрестових походів. Під час цих подій люди у своїх вчинках керувалися принципом: «Мета виправдовує засоби». Складні історичні події та явища звичайно мають і позитивні, і негативні риси. Це ж стосується і діяльності важливих постатей історії....
0 Переглянути

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени

7 Клас

ПРИЧИНИ ХРЕСТОВИХ ПОХОДІВ. З перших століть християнства почалися прощі (від слова «прощення») набожних людей у місця, де жив і навчав Христос. Християни пішки йшли до Гробу Господнього і річки Йордан, у водах якої колись хрестився Ісус, з прагненням очиститися. Цих набожних мандрівників називали паломниками, бо вони, повертаючись зі святих місць, приносили пальмові гілки. У 1095 р. на широкій рівнині поблизу французького міста Клермон перед величезною юрбою народу виступив з промовою папа римський Урбан II. Він закликав присутніх вирушити у східні країни для «визволення Гробу Господнього з рук невірних» — мусульман. Усім учасникам походу папа обіцяв повне прощення гріхів. На знак готовності негайно вирушити багато з присутніх одразу нашивали собі на одяг хрести з червоної матерії. Тому учасників походів на Схід називали хрестоносцями, а самі походи — хрестовими. Крім релігійних, були й інші причини хрестових походів. — Католицька церква намагалася поширити свій вплив на Сході. Завдяки хрестовим походам мала бути збільшена кількість єпархій (церковних областей, зобов’язаних платити десятину церкві). Крім цього, хрестоносці, що вирушали в похід, часто жертвували свої заощадження церкві, віддавали під її заступництво своє майно. Отже, у результаті хрестових походів доходи церкви зростали....
0 Переглянути

Походи вікінгів та їхні завоювання

7 Клас

«ПІВНІЧНІ ЛЮДИ». ВІКІНГИ. Здавна Скандинавський півострів заселяли північні германські племена, яких у Західній Європі називали норманами, тобто «людьми Півночі». Гірські хребти, дрімучі ліси, малородючі ґрунти не сприяли розвитку землеробства в Скандинавії. Неврожаї, голод та інші лиха змушували багатьох людей залишати батьківщину. Вони вирушали в далекі морські походи для захоплення здобичі або родючих земель. У 793 р. нормани з’явилися біля берегів Північно-Східної Англії. Відтоді більш як три століття «північні люди» нападали на Британію та інші країни Європи. Ці події ввійшли в історію як «Північні війни», або «доба вікінгів». Учасниками походів були грабіжники, торговці здобиччю, завойовники та мирні переселенці. Нормани добре знали морську справу, майстерно володіли залізною зброєю, тому були дуже небезпечними ворогами. Їхні кораблі — дракари — були безпалубні, довгі, і вміщали до сотні осіб кожний. Під чотирикутними червоними та смугастими вітрилами, зі страхітливими різьбленими головами драконів чи зміїв на носах, вони наганяли жах на жителів узбережжя. Самі нормани з гордістю називали свої кораблі «кіньми моря». Нормани спалювали все, що не могли забрати з собою. Спершу вони нападали на узбережжя, згодом почали здійснювати походи усередину країн і земель. Вони влаштовували стоянки в гирлах великих річок, тут збирали сили, а потім, рухаючись вгору проти течії, проникали вглиб країни....
0 Переглянути

Торгівля й гільдії. Міська культура й повсякдення життя

7 Клас

ТОРГІВЛЯ Й ГІЛЬДІЇ. Із становленням ремісничої справи водночас із натуральним господарством набувало розвитку товарне господарство, за якого вироби виготовляли на продаж й обмінювали за допомогою грошей. Місто було центром торгівлі, яка відбувалася здебільшого на ринках. Сюди привозили свої продукти феодали й селяни. За вилучені кошти вони купували собі меблі, одяг та інші необхідні речі. Великі міста торгували з віддаленими місцевостями й іншими країнами. У добу Середньовіччя торгівля була небезпечною, але вигідною справою. Дороги були небруковані. Вози часто ламалися. Товар, що впав на землю, вважався власністю господаря цієї землі. На суші купців грабували рицарі, на морі — пірати. За проїзд володіннями феодала, за користування мостами і переправами купцям доводилося платити. Щоб захиститися від розбійників і допомогти один одному, купці об’єднувались у спілки — гільдії. На зборах члени гільдії вирішували свої справи, обирали керівників. Вони наймали охорону і подорожували великими групами. Згодом гільдії утворили торговельні компанії — об’єднання купців із різних міст зі своїми представництвами. Гільдія (нім. gilde — об’єднання) — об’єднання купців для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв....
0 Переглянути

Середньовічне місто. Ремесло і цехи

7 Клас

ВИНИКНЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ. В умовах натурального господарства вироби ремісників були складнішими, міцнішими і якіснішими ніж ті, що виготовляли селяни. Дедалі частіше люди віддавали перевагу таким виробам. Але значну частину продукції ремісник змушений був віддавати феодалові як оброк. Тому вмілі майстри залишали села і переходили з місця на місце в пошуках замовників і покупців. Згодом мандрівні ремісники осідали, їх поселення виникали на перехрестях шляхів, біля річкових переправ і зручних гаваней. Вони будували свої житла біля великих монастирів і замків феодалів. Мешканці замків і монастирів забезпечували їх замовленнями на виготовлення меблів, зброї, одягу, прикрас. За мурами фортець можна було сховатися під час війни. Сюди часто приїжджали купці, а з навколишніх сіл приходили селяни. Вони продавали продукти сільського господарства і купували потрібні речі, зроблені ремісниками. Так виникали міста. Для захисту від нападів рицарів і розбійників міські жителі обгороджували своє поселення ровом і валом, на валу споруджували частокіл. Ці укріплення згодом замінювали на кам’яні мури. Увійти в місто можна було лише по звідному мосту через масивну браму, яку охороняв вартовий. У XI ст. з’явилося чимало міст в Італії, Франції, Німеччині та інших країнах....
0 Переглянути

Практичне заняття. Замок. Рицарські традиції. Життя селян

7 Клас

Використовуючи текст підручника та ілюстрації, обговоріть у парах, яким був зовнішній вигляд замків. Поміркуйте, чому з часом замки перетворилися на міцні оборонні споруди. Підготуйте розповідь на тему «Життя в середньовічному замку» і представте її класу. У центрі помістя стояв замок феодала. Він був його житлом і фортецею для захисту від завойовників і повсталих селян. Спочатку замки будували з дерева, а пізніше — з каменю. Замок часто зводили на пагорбі або на високій горі. Його оточували широким ровом, наповненим водою. Іноді замок будували на острові посеред річки або озера. Через рів перекидали звідний міст, у разі нападу ворога його піднімали за допомогою ланцюгів. З башти над брамою варта постійно оглядала місцевість. А коли помічала вдалині ворога, подавала сигнал тривоги. Тоді воїни поспішали зайняти свої позиції на мурах і баштах. Щоб потрапити в помешкання феодала, необхідно було подолати чимало перешкод. Вороги повинні були засипати рів і по відкритій місцевості наблизитися до мурів, потім вилізти на них по приставних штурмових драбинах або розбити тараном дубову, оковану залізом браму. Далі ворогам доводилося штурмувати другий, ще вищий мур....
0 Переглянути

Середньовічне суспільство та християнська церква

7 Клас

ТРИ СТАНИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА. У середньовічному суспільстві з об’єднанням країн усе населення перетворилося на підданих князя, короля, царя. У цей час серед населення виділилося три стани. Зразком станової організації була середньовічна Франція. Стан — це велика група людей з однаковими правами й обов’язками, які передаються у спадок. Першим станом вважалося духівництво. На нього покладався обов’язок молитися, заступатися перед Богом за грішників. Усі світські феодали належали до другого стану — дворянства. Обов’язок дворян полягав у тому, щоб воювати, захищати короля та його підданих від ворогів. Духівництво і дворянство мали певні привілеї, тобто права, що належали тільки їм. Зокрема, вони були звільнені від сплати податків королю. Решта населення (ремісники, купці, селяни) належала до третього стану. Його обов’язком було працювати і своєю працею утримувати два вищі стани. Керівна роль у третьому стані належала заможним городянам. Ця соціальна структура суспільства була освячена християнською церквою, яка підтримувала теорію щодо «природності» такої будови суспільства, даної від Бога. СЕНЬЙОРИ ТА ВАСАЛИ. У період феодальної роздробленості феодали ділилися на сеньйорів і васалів. Заможний феодал віддавав частину своїх земель із селянами дрібним феодалам як винагороду за службу. Власник землі вважався сеньйором (старшим) стосовно цих феодалів, а феодали, що одержували від нього землі, були його васалами (підданими)....
0 Переглянути

Зв'язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація

7 Клас

ЛЮДИНА І ПРИРОДА. Із стародавніх часів життя людини було залежним від природи. Так було й за Середньовіччя. Клімат, навколишня природа визначали спосіб життя людини, заняття та знаряддя праці, одяг та їжу, житло і традиції дозвілля. Клімат впливав навіть на характер людини. Очевидно, ви й самі помічали, що в південних краях люди відзначаються запальною вдачею, натомість мешканці північніших земель більш спокійні та розважливі. У Європі в середні віки клімат часто змінювався. Похолодання спонукало людей до зміни місць розселення й було одним із чинників Великого переселення народів. Подальше потепління знову вплинуло на життя та заняття людей. Тоді, наприклад, на Британських островах ріс виноград. У XIII—XVII ст. клімат у Європі знову став більш прохолодним, і майже таким він є сьогодні. Від ландшафту залежав вигляд міст і селищ, мостів і шляхів. Він багато в чому визначав заняття людей. На рівнинах поблизу водойм розвивалось землеробство, у більш посушливих степах — скотарство. На степових просторах особливу цінність для людей мали коні, які забезпечували їжею та можливостями пересування. У гірській місцевості пасли кіз та вівць, вирощували виноград. Фортеці й міста, які навколо них виростали, розташовувалися на пагорбах, поблизу джерел води. Річки й озера були природними перепонами, які захищали від нападів ворогів. Водночас водойми мали важливе значення для торгівлі — в середні віки саме через річки й моря пролягали основні торговельні маршрути. Моря відкривали мешканцям узбережжя шляхи до далеких країв. Уздовж річок, озер, морів люди здавна займалися рибальством....
0 Переглянути

Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію

7 Клас

Пригадайте визначення поняття «імперія». Як ви вважаєте, які імперії Стародавнього світу істотно вплинули на сусідні країни і подальшу історію людства? Які імперії виникли в Європі на початку доби Середньовіччя? Пригадайте, яка релігія була панівною в середньовічній Європі, а яка — в Арабському халіфаті. Опрацювавши текст підручника та використовуючи додаткову літературу, підготуйте відповіді на запитання, вміщені напри кінці параграфа, до ілюстрацій, а також в рубриках «Жива історія» і «Мовою документів». Імперія Карла Великого та Візантійська імперія існували не надто довго. Але їхня історія і навіть сама загибель мали великий вплив на подальші події в Європі та світі. СПАДЩИНА КАРЛА ВЕЛИКОГО. Союз держави і церкви, якого домігся Карл Великий, визначив розвиток європейського суспільства на століття вперед. Унаслідок Верденського договору зародилися такі європейські держави, як Франція, Німеччина, Італія. Могутні правителі, які сходили на європейські трони, вважали Карла Великого взірцем суверенітету. Священна Римська Імперія німецької нації, яка веде початок від часу коронації Карла Великого в Римі, проіснувала тисячу років, доки не була знищена іншим великим завойовником — Наполеоном, який, до речі, також вважав себе наступником Карла Великого....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 68
Назад

Навігація