Русь розпалася на окремі князівства дуже невчасно, коли ожив великий Євразійський стел, де проживало багато кочових племен. На початку ХІІІ ст. монголи Центральної Азії (їх ще називали татарами) обрали своїм ханом Темучина — талановитого полководця й організатора. Його назвали Чингісханом — «володарем світу». Так було створено молоду монгольську державу, якій випало на долю завоювати півсвіту. Монголо-татари були кочівниками-скотарями, їм потребувалися обширні території й торгові шляхи. Це штовхало їх до завоювань на схід і захід. Уже Чингісхан завоював племена й народи Сибіру, Північний Китай, Середню Азію, Персію, Закавказзя, напав на Русь і мав намір захопити Західну Європу. Але Русь він не завоював, залишивши її на поталу своїм нащадкам. Хан — титул правителя у багатьох країнах Сходу. У 1236 р. свій перший спустошливий похід організував онук Чингісхана — Батий (Бату-хан). Долаючи опір русичів, він розорив Рязанську, Суздальську землі, здобув Москву. Володимир, але зрештою, трохи не дійшовши до Новгорода, повернувся на Нижнє Поволжя. На початку 40-х років ХІІІ ст. Батий зі своїми полчищами пройшов територією сучасної України, захопив і розорив наприкінці 1240 року Київ. Така ж доля спіткала частину Польщі й Угорщини, землі південних слов’ян. Батий мав намір захопити й Західну Європу, однак у 1242 р. раптово подався на Нижнє Поволжя....
|