Войти
Закрыть

Торгівля й гільдії. Міська культура й повсякдення життя

7 Клас

ТОРГІВЛЯ Й ГІЛЬДІЇ. Із становленням ремісничої справи водночас із натуральним господарством набувало розвитку товарне господарство, за якого вироби виготовляли на продаж й обмінювали за допомогою грошей. Місто було центром торгівлі, яка відбувалася здебільшого на ринках. Сюди привозили свої продукти феодали й селяни. За вилучені кошти вони купували собі меблі, одяг та інші необхідні речі. Великі міста торгували з віддаленими місцевостями й іншими країнами. У добу Середньовіччя торгівля була небезпечною, але вигідною справою. Дороги були небруковані. Вози часто ламалися. Товар, що впав на землю, вважався власністю господаря цієї землі. На суші купців грабували рицарі, на морі — пірати. За проїзд володіннями феодала, за користування мостами і переправами купцям доводилося платити. Щоб захиститися від розбійників і допомогти один одному, купці об’єднувались у спілки — гільдії. На зборах члени гільдії вирішували свої справи, обирали керівників. Вони наймали охорону і подорожували великими групами. Згодом гільдії утворили торговельні компанії — об’єднання купців із різних міст зі своїми представництвами. Гільдія (нім. gilde — об’єднання) — об’єднання купців для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв....

Середньовічне місто. Ремесло і цехи

7 Клас

ВИНИКНЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ. В умовах натурального господарства вироби ремісників були складнішими, міцнішими і якіснішими ніж ті, що виготовляли селяни. Дедалі частіше люди віддавали перевагу таким виробам. Але значну частину продукції ремісник змушений був віддавати феодалові як оброк. Тому вмілі майстри залишали села і переходили з місця на місце в пошуках замовників і покупців. Згодом мандрівні ремісники осідали, їх поселення виникали на перехрестях шляхів, біля річкових переправ і зручних гаваней. Вони будували свої житла біля великих монастирів і замків феодалів. Мешканці замків і монастирів забезпечували їх замовленнями на виготовлення меблів, зброї, одягу, прикрас. За мурами фортець можна було сховатися під час війни. Сюди часто приїжджали купці, а з навколишніх сіл приходили селяни. Вони продавали продукти сільського господарства і купували потрібні речі, зроблені ремісниками. Так виникали міста. Для захисту від нападів рицарів і розбійників міські жителі обгороджували своє поселення ровом і валом, на валу споруджували частокіл. Ці укріплення згодом замінювали на кам’яні мури. Увійти в місто можна було лише по звідному мосту через масивну браму, яку охороняв вартовий. У XI ст. з’явилося чимало міст в Італії, Франції, Німеччині та інших країнах....

Практичне заняття. Замок. Рицарські традиції. Життя селян

7 Клас

Використовуючи текст підручника та ілюстрації, обговоріть у парах, яким був зовнішній вигляд замків. Поміркуйте, чому з часом замки перетворилися на міцні оборонні споруди. Підготуйте розповідь на тему «Життя в середньовічному замку» і представте її класу. У центрі помістя стояв замок феодала. Він був його житлом і фортецею для захисту від завойовників і повсталих селян. Спочатку замки будували з дерева, а пізніше — з каменю. Замок часто зводили на пагорбі або на високій горі. Його оточували широким ровом, наповненим водою. Іноді замок будували на острові посеред річки або озера. Через рів перекидали звідний міст, у разі нападу ворога його піднімали за допомогою ланцюгів. З башти над брамою варта постійно оглядала місцевість. А коли помічала вдалині ворога, подавала сигнал тривоги. Тоді воїни поспішали зайняти свої позиції на мурах і баштах. Щоб потрапити в помешкання феодала, необхідно було подолати чимало перешкод. Вороги повинні були засипати рів і по відкритій місцевості наблизитися до мурів, потім вилізти на них по приставних штурмових драбинах або розбити тараном дубову, оковану залізом браму. Далі ворогам доводилося штурмувати другий, ще вищий мур....

Середньовічне суспільство та християнська церква

7 Клас

ТРИ СТАНИ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СУСПІЛЬСТВА. У середньовічному суспільстві з об’єднанням країн усе населення перетворилося на підданих князя, короля, царя. У цей час серед населення виділилося три стани. Зразком станової організації була середньовічна Франція. Стан — це велика група людей з однаковими правами й обов’язками, які передаються у спадок. Першим станом вважалося духівництво. На нього покладався обов’язок молитися, заступатися перед Богом за грішників. Усі світські феодали належали до другого стану — дворянства. Обов’язок дворян полягав у тому, щоб воювати, захищати короля та його підданих від ворогів. Духівництво і дворянство мали певні привілеї, тобто права, що належали тільки їм. Зокрема, вони були звільнені від сплати податків королю. Решта населення (ремісники, купці, селяни) належала до третього стану. Його обов’язком було працювати і своєю працею утримувати два вищі стани. Керівна роль у третьому стані належала заможним городянам. Ця соціальна структура суспільства була освячена християнською церквою, яка підтримувала теорію щодо «природності» такої будови суспільства, даної від Бога. СЕНЬЙОРИ ТА ВАСАЛИ. У період феодальної роздробленості феодали ділилися на сеньйорів і васалів. Заможний феодал віддавав частину своїх земель із селянами дрібним феодалам як винагороду за службу. Власник землі вважався сеньйором (старшим) стосовно цих феодалів, а феодали, що одержували від нього землі, були його васалами (підданими)....

Зв'язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація

7 Клас

ЛЮДИНА І ПРИРОДА. Із стародавніх часів життя людини було залежним від природи. Так було й за Середньовіччя. Клімат, навколишня природа визначали спосіб життя людини, заняття та знаряддя праці, одяг та їжу, житло і традиції дозвілля. Клімат впливав навіть на характер людини. Очевидно, ви й самі помічали, що в південних краях люди відзначаються запальною вдачею, натомість мешканці північніших земель більш спокійні та розважливі. У Європі в середні віки клімат часто змінювався. Похолодання спонукало людей до зміни місць розселення й було одним із чинників Великого переселення народів. Подальше потепління знову вплинуло на життя та заняття людей. Тоді, наприклад, на Британських островах ріс виноград. У XIII—XVII ст. клімат у Європі знову став більш прохолодним, і майже таким він є сьогодні. Від ландшафту залежав вигляд міст і селищ, мостів і шляхів. Він багато в чому визначав заняття людей. На рівнинах поблизу водойм розвивалось землеробство, у більш посушливих степах — скотарство. На степових просторах особливу цінність для людей мали коні, які забезпечували їжею та можливостями пересування. У гірській місцевості пасли кіз та вівць, вирощували виноград. Фортеці й міста, які навколо них виростали, розташовувалися на пагорбах, поблизу джерел води. Річки й озера були природними перепонами, які захищали від нападів ворогів. Водночас водойми мали важливе значення для торгівлі — в середні віки саме через річки й моря пролягали основні торговельні маршрути. Моря відкривали мешканцям узбережжя шляхи до далеких країв. Уздовж річок, озер, морів люди здавна займалися рибальством....

Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперій на європейську історію

7 Клас

Пригадайте визначення поняття «імперія». Як ви вважаєте, які імперії Стародавнього світу істотно вплинули на сусідні країни і подальшу історію людства? Які імперії виникли в Європі на початку доби Середньовіччя? Пригадайте, яка релігія була панівною в середньовічній Європі, а яка — в Арабському халіфаті. Опрацювавши текст підручника та використовуючи додаткову літературу, підготуйте відповіді на запитання, вміщені напри кінці параграфа, до ілюстрацій, а також в рубриках «Жива історія» і «Мовою документів». Імперія Карла Великого та Візантійська імперія існували не надто довго. Але їхня історія і навіть сама загибель мали великий вплив на подальші події в Європі та світі. СПАДЩИНА КАРЛА ВЕЛИКОГО. Союз держави і церкви, якого домігся Карл Великий, визначив розвиток європейського суспільства на століття вперед. Унаслідок Верденського договору зародилися такі європейські держави, як Франція, Німеччина, Італія. Могутні правителі, які сходили на європейські трони, вважали Карла Великого взірцем суверенітету. Священна Римська Імперія німецької нації, яка веде початок від часу коронації Карла Великого в Римі, проіснувала тисячу років, доки не була знищена іншим великим завойовником — Наполеоном, який, до речі, також вважав себе наступником Карла Великого....

Виникнення ісламу та Арабський халіфат

7 Клас

ВПЛИВ ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ АРАВІЇ НА СПОСІБ ЖИТТЯ ЇЇ НАСЕЛЕННЯ. Араби — семітський народ, який тисячі років тому оселився на Аравійському півострові. За традицією, біблійний Авраам мав сина Іцхака, від якого походять євреї, та Ісмаїла й Кахтана, від яких свій рід ведуть араби (слово «араби» означає сухий, посушливий, пустельний). Аравійський півострів в усі часи перетинали важливі торговельні шляхи. Каравани перевозили пахощі й тканини з Південної Аравії; рабів, золотий пісок і слонову кістку — з Африки; зброю, зерно і рослинні олії — із Сирії; шовк — із Китаю; перли — з узбережжя Перської затоки. Уздовж караванних доріг виникли поселення зі складами товарів, заїжджими дворами, саме тут велася місцева торгівля і селилися ремісники. Кочівники постачали каравани верблюдів провідниками з озброєною охороною. Вони стягували з торговців податки за прохід по своїй території, продавали їм хутро, шкіру й худобу. Араби, як і всі інші кочові народи, славилися своєю гостинністю. На гостя не поширювався закон кровної помсти. Смертельний ворог, який встиг доторкнутися до намету, міг відчувати себе в цілковитій безпеці — він гість. Для нього різали останнього барана й останнього верблюда. Адже найбільша ганьба — погано прийняти гостя. Гість — це джерело вістей; знання, необхідні для мудрих і далекоглядних рішень....

Візантійська імперія

7 Клас

Дізнайтеся більше про це найбільше місто Європи, розташоване на березі Босфору, яке має велике міжнародне, історичне та культурне значення. Константинополь був розташований на березі протоки Босфор, де перетиналися два важливі торговельні шляхи: сухопутний — із Європи в Азію, і морський — із Середземного моря в Чорне. Численні зручні морські гавані у Візантії сприяли розвитку мореплавства. У Східній імперії більш швидкими темпами відбувався занепад рабовласницьких відносин. Рабів наділяли знаряддями праці і невеликими наділами землі. Почастішали випадки звільнення рабів. Отримавши свободу, вони лишалися в особистій залежності від своїх колишніх господарів. Швидше, ніж у Західній Римській імперії, розвивався колонат. За користування наділом колони обробляли поля і платили податки власникам землі. Діти були зобов’язані займатися тим, чим і їхні батьки. Намагаючись забезпечити власників землі робітниками, Константин заборонив колонам залишати маєтки. ПРАВЛІННЯ ЮСТИНІАНА. У Візантії збереглася сильна імператорська влада. Імператор правив країною за допомогою великої кількості чиновників. Розпоряджаючись багатою скарбницею, він утримував сильну армію. Тому Візантія могла захищати свої кордони від варварів і навіть вести загарбницькі війни. Спираючись на армію та чиновників, імператори намагалися зберегти рабовласницькі відносини....

Карл Великий. Імперія франків

7 Клас

ЗАНЕПАД ВЛАДИ МЕРОВІНГІВ. Меровінги щедро роздавали своїм дружинникам, чиновникам і церкві великі наділи землі. У результаті постійних дарувань влада Меровінгів значно ослабла. Силу в державі отримали інші, найбагатші землевласники. У зв’язку з цим королі з роду Меровінгів відійшли на задній план і дістали прізвисько «ледачі», а фактична влада в королівстві перейшла до рук великих землевласників, так званих майордомів — старших управителів королівським двором. Згодом майордоми зосередили у своїх руках усю владу в королівстві й стали його фактичними правителями. «Королю, — як зазначав літописець, — залишилося задовольнятися лише титулом». Одному з майордомів, Карлові Мартеллу (717—741 рр.), вдалося об’єднати під своєю владою все королівство франків. У першій половині VIII ст. на Галлію почали нападати араби. У 732 р. майордом Карл Мартелл у битві під містом Пуатьє завдав поразки арабам. Їхнє просування в Європу було зупинено. Незабаром арабів було витіснено з Південної Галлії....

Утворення «варварських королівств». Хлодвіг

7 Клас

ВИНИКНЕННЯ ФРАНКСЬКОГО КОРОЛІВСТВА. Германські племена франків жили на землях уздовж нижньої течії Рейну. На чолі кожного племені стояв військовий вождь. У V ст. серед франкських вождів висунувся хитрий, обачливий і жорстокий Хлодвіг (481—511 рр.) із роду Меровея. Правителів із цього роду називали Меровінгами. Франків приваблювали родючі рівнини сусідньої Галлії. Вони мріяли захопити там землю і худобу, дорогу зброю та бойових коней. Вступивши в союз із вождями інших племен, Хлодвіг повів франків у похід на Галлію. У 486 р. поблизу міста Суассона франки розбили військо римлян і підкорили собі північну частину Галлії. Пізніше вони захопили південь країни, а також багато германських племен на схід від Рейну. Франки жили невеликими поселеннями. Кожна сім’я займала таку ділянку, яку могла обробити самотужки. Завоювавши Галлію, франки не відбирали в місцевих жителів їхню власність, тому багато представників місцевої знаті визнали владу Хлодвіга. Ця знать допомагала Хлодвігу правити країною. Крім того, багаті римляни поріднилися з франкськими вождями. Близько 500 р. франки створили державу. Хлодвіг став королем — єдиним верховним правителем держави. Йому підкорялося населення всієї країни. Король передавав владу в спадок своїм синам. За злочини, вчинені проти короля, карали стратою....

Навігація