Змагання за Прибалтику
- 9-04-2022, 21:52
- 462
| ... |
Пан Великий Новгород
- 9-04-2022, 21:51
- 415
| Володимиро-суздальські князі намагалися поширити свою владу на всю Північно-Східну Русь. Але їм не давалися до рук новгородці. Новгород лежав на річці Волхов. Його населяли колоністи, звіролови, рибалки, воїни-торгівці — люди неспокійної вдачі. Вони здійснювали мисливські наїзди та воєнні набіги на східні землі — аж до Білого моря та Уральських гір. Тримати в покорі таких людей було непросто — в Новгород ішли князювати неохоче. Новгородцям присилали князів з Києва, вони платили великому князю київському данину. Але після смерті Ярослава Мудрого новгородці стали обирати своїх князів. Коли Святополк II хотів нав’язати їм свого сина, вони застерегли: «Присилай, якщо в нього дві голови». У сина Святополка II запасної голови не було — він перехотів князювати в бунтівному місті. На новгородському престолі князі довго не засиджувалися. В періоди міжкнязів’я влада в місті належала виборним урядовцям — посаднику і тисяцькому. Згодом новгородці стали обирати й місцевого архієпископа. Він був наділений у Новгороді неабиякою владою, навіть мав свої війська. Отже, наприкінці XII ст. новгородський уряд уже був виборним, новгородці проганяли небажаного князя.... |
Володимиро-Суздальське князівство
- 9-04-2022, 21:51
- 594
| На схилку середньовіччя в Східній Європі з’явилася й посилилася нова держава — Московська, з якою історична доля тісно пов’язала Україну. Склалася вона довкола Москви, перша літописна згадка про яку датується 1147 роком. Ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий, молодший син київського князя Володимира Мономаха, оточив Москву дерев’яними стінами, перетворивши її на «град» — фортецю. Це була частина території нинішнього Московського Кремля. Москва лежала в центрі північно-східних руських земель, на перехресті торгових шляхів. Про її безпеку подбала сама природа — з півдня її захищали дрімучі ліси. Входила Москва до складу Владимиро-Суздальського князівства — одного з найсильніших на території колишньої Київської держави. Столицею Владимиро-Суздальського князівства стало місто Владимир на Клязьмі (його заснував київський князь Володимир Мономах). У цьому лісистому краї проживали фінно-угорські племена, які поступово злилися зі слов’янськими кривичами та в’ятичами.... |
Польща
- 9-04-2022, 21:50
- 512
| Поляки утворили свою державу наприкінці X ст. Перший достовірний польський князь Мешко І одружився з чеською князівною Дубравкою. Він сам став католиком і навернув у католицизм усіх поляків. Його син Болеслав І Хоробрий переміг німців, які зазіхати на польські землі, і спробував захопити Давньоруську державу (відтоді польській знаті думка про давньоруські землі спати не давала). Але після його смерті Польща послабла й потрапила у залежність від Німеччини. Польщу обсіли німецькі колоністи. В ХІ—ХІІ ст. Польща розпалася на самостійні князівства. Західне Помор’я визнало себе васалом німецької корони — Польща втратила вихід до Балтійського моря. Тіснив поляків також Тевтонський орден. А в середині ХІІІ ст. значну частину Польщі спустошили монголо-татари. Все ж Польща збереглася й потроху збиралася в силі. У середині XIV ст. вона захопила Галицьку Русь і частину Волині. 1320 р. в Польщі відродилася королівська влада. Король Казимир ІІІ Великий поділив країну на округи — воєводства та каштелянства, створив державний апарат. У Польщі з’явилися свої гроші. Казимир ІІІ — бувають же на світі дива! — захищав селян від свавілля феодалів. Сильною королівська влада в Польщі все ж не стала. Цього не захотіли польські міста, які були в руках німців та євреїв. Обмежували владу монарха польський сейм та місцеві сеймики, в роботі яких брали участь магнати, шляхта й духовенство. Король став заручником сейму. Він не мав постійного війська — поляки, коли доводилося воювати, скликали «посполите рушення».... |
Угорщина
- 9-04-2022, 21:50
- 537
| Землі між ріками Тисою та Дунаєм у давнину заселяли слов’янські племена і, можливо, пращури сучасних румунів та молдаван. Наприкінці ІХ ст. туди перевалили через Карпати угри (мадяри), яких прогнали з південноруських степів печеніги. Вони розгромили Великоморавську державу, захопили Паннонію (територія нинішньої Угорщини) та східну частину Моравії. Угри стали загрозою для Західної та Південної Європи. Вони припинили свої спустошливі набіги лише наприкінці X ст. Близько 1000 р. угорський князь Іштван (його церква проголосила святим) об’єднав під своєю владою країну і став королем. Так з’явилася Угорська держава. У ній поширився католицизм. У ХІ—ХІІ ст. угорським королям довелося відбиватися від німецького та візантійського імператорів. А 1241 р. на Угорщину звалилися монголо-татари. Вони дійшли до Адріатики й раптом повернули на Русь. Це врятувало Угорщину від «тіснішого» знайомства. Угорська знать підкорила Далмацію і Південну Хорватію, спробувала зробити те саме з Галицько-Волинським князівством.... |
Болгарія
- 9-04-2022, 21:49
- 474
| На півдні Балканського півострова тюркомовні болгари, змішавшись з тамтешніми південними слов'янами, заснували свою державу Перше Болгарське царство (70 рр. VII ст.). Римські традиції та сусідство з Візантією сприяли швидкому розвитку Болгарії, особливо після того, як у 864 році князь Борис приймає від візантійців християнство. Ця подія сприяла розквіту культури, особливо древньоболгарської літератури, адже вся християнська література перекладалася на слов’янську мову і записувалася кирилицею. Найбільшої могутності Перше Болгарське царство досягло у часи сина Бориса царя Симеона Великого (893—927 рр.), в правління якого вона перетворилась на одне з найбільших на Балканах та всій Східній Європі. Як Симеон так і його нащадки, спали і бачили себе володарями візантійського трону, тому і не давали Візантії спокою своїми нападами. Візантія спробувала, як кажуть китайці, «вигнати диявола за допомогою сатани» — розгромити Болгарію силами князя русів Святослава. Святославу вдається захопити Болгарію і теж саме він хоче учинити з Константинополем. Але не так сталося, як гадалося... Святослав загинув від рук печенігів, найнятих Візантією.... |
Гуситські війни (1419—1434 рр.)
- 9-04-2022, 21:49
- 501
| Спалення Яна Гуса переповнило чашу народного терпіння. Численні прихильники Яна Гуса, гусити, повстали. Але серед них не було єдності. Одні, чашники, вимагали дозволу всім причащатися пашею. Інші, таборити (вони побудували своє укріплення на горі Табор), хотіли взагалі неможливого — побудувати Царство Боже на землі. У цьому царстві не буде ні бідних, ні багатих, майно належатиме всім. Таборити збиралися зруйнувати міста, спалити книги (окрім Біблії). Чашники й таборити дивилися один на одного вовком, але проти німецького засилля виступали злагоджено. Таборити утворили військо, яке опалив дворянин Ян Жижка — талановитий воєначальник. Він брав участь у бою біля Грюнвальда 1410 р., в якому втратив око. Ян Жижка навчив своїх воїнів стягувати гаком рицарів з коня на землю, де їх можна було добити, вперше поставив легкі польові гармати «гоуфінце» (звідси походить наше «гаубиця») на візки. Свої бойові загони Ян Жижка оточував возами, скріпленими між собою ланцюгом. У його війську панувала залізна дисципліна, за розбій і крадіжку карали на смерть. Військова служба вважалася почесною.... |
Віфлеємський бунтар
- 9-04-2022, 21:48
- 488
| На початку XV ст. чехам увірвався терпець. Вони піднялися на боротьбу з німецьким засиллям та «зіпсованістю» духовенства. Городяни домагалися дешевої церкви, дворяни — її земельних володінь, а всі гуртом — звільнення країни від німецького засилля. Невдоволених очолив голова Празького університету й проповідник Віфлеємської каплиці в Празі Ян Гус (1371—1415 рр.). Ян Гус гнівно засуджував симонію і безсоромну торгівлю індульгенціями. Він вимагав, щоб богослужіння здійснювалося не латиною, а чеською мовою, щоб господарями Чехії були не німці, а чехи. Ян Гус вважав, що між мирянами і духовенством не повинно бути нерівності, що причащатися вином із чаші мають і ті, й інші. Звісно, папа не загаявся відлучити Яна Гуса від церкви. Індульгенція — папська грамота про відпущення (прощення) гріхів. У 1414 р. Яна Гуса викликали на церковний собор у м. Констанці. Німецький імператор лицемірно надав йому охоронну грамоту. Собор звинуватив Гуса в єресі і й засудив до спалення, імператор же підписав цей вирок. Богослови згодом виправдовували імператора тим, що не гріх зрадити того, хто сам зрадив Бога. 6 липня 1415 р. Яна Гуса спалили.... |
Чеське королівство
- 9-04-2022, 21:48
- 455
| Велика Моравія проіснувала недовго. На початку X ст. кочівники-угри (мадяри) захопили землі словаків. Чехія стала окремим князівством і відразу потрапила у залежність від німецьких королів. У Чехії поширився католицизм. У XIII ст. Чеська держава стала однією з найсильніших у Європі. Проте вже на початку XIV ст. вона розпалася. Місцеві феодали пересварилися за королівський престол, тому він дістався німецькому імператору. Чехам явно не таланило в політиці, але це не затримало їхній культурний розвиток. У чеській столиці Празі було відкрито перший у Центральній Європі університет, побудовано один із найвеличніших християнських храмів — собор святого Віта. Німці почувалися справжніми господарями в Чехії, яка ставала німецькою окраїною. Чеська знать онімечувалася. Але не лише це гнітило чехів: з них збиткувалася католицька церква. Чехів це обурювало й принижувало, адже єпископами в Чехії були переважно німці.... |
Слов’яни цивілізуються
- 9-04-2022, 21:47
- 521
| Важливу роль в історії середньовічної Європи відігравали слов’яни. Вони розселилися в Центральній, Східній та Південно-Східній Європі й поділялися на західних (поляки, чехи, словаки, серби-лужичани), східних (українці, росіяни, білоруси) та південних (болгари, серби, хорвати, боснійці, македонці, словенці та чорногорці). Проживали слов’янські племена у давнину і на півночі Європи — в басейні р. Лаба (Ельба) (полабські слов’яни) та на Балтійському узбережжі (поморські слов’яни). Але на них напосідали франки, а пізніше — німецькі рицарі. До кінця ХІІ ст. німці утвердилися на цій території. Полабо-поморські слов’яни розчинилися серед завойовників — втратили свою мову і звичаї. У другій половині І тисячоліття з’явилися слов’янські держави. Першим було князівство Само (VII ст.), що його населяли переважно чехи, морави та словаки. Але воно невдовзі розпалося на самостійні князівства (слов’яни погано трималися купи — на радість ворогам). Одне з цих князівств, Моравське, утворило в IX ст. Великоморавську державу.... |
