Войти
Закрыть

Олександр Ірванець (Народився 1961 р.)

11 Клас

Замолоду я був дуже ліричним, писав гарні любовні вірші. Не хочу хвалитися, але це правда. Я і далі пишу лірику. Мене нещодавно запитали в інтерв'ю, чи не страждає Ірванець внутрішньо, що він не визнаний лірик, а його сприймають, як сатирика. Ні, не страждаю. Мене влаштовує цей мій соціальний образ, я є такий. Я гуморист, дотепник, чоловік із гострим словом, а те, що я пишу красиві ліричні вірші, знають ті, кому треба знати. Олександр Ірванець • І ЩЕ РАЗ ПРО ПОЕЗІЮ («ДО ФРАНЦУЗЬКОГО ШАНСОНЬЄ») Кожен поет просто мусить хоч раз висловитись про поезію, але бажано так, щоб авторитетно й оригінально, без повторів. Важко це — не повторюватись. Ось поет О. Ірванець обрав форму послання до умовного автора й виконавця естрадних пісень (таких у Франції називають шансоньє). А щоб підтримати французький (емоційний і вишуканий?) колорит, ще й про Квазімодо згадав. Чому про нього? Можливо, тому, що цей герой роману В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» відомий багатьом. Дзвонар Квазімодо втілює тут чулу душу: він через гучні дзвони втратив слух, тож і покладався в усьому на своє добре серце. І сентиментальному «французькому шансоньє» таки дістається на горіхи від українського поета: «Скажи, кому твоя заревана / Душа потрібна, ну, кому?..». Та й сам український автор нарікає: колись теж марнував свою поетичну щирість («Про що кричав? Кому кричав?»)....

Оксана Забужко (Народилась 1960 р.)

11 Клас

Оксана Стефанівна Забужко народилась 19 вересня 1960 року в Луцьку. Закінчила філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Авторка поетичних збірок «Травневий іній», «Дириґент останньої свічки», «Автостоп», «Новий закон Архімеда», романів «Польові дослідження з українського сексу», «Музей покинутих секретів», низки повістей, оповідань, есеїв. • Я наперед поважаю свого читача. І зрештою виявляється, що він і знаходиться. <...> Я сама найбільше люблю читати тих авторів, у яких можу чогось навчитися, чого я не знаю, чим не володію. І це саме стосується і живого спілкування — мені, наприклад, завжди цікаво з людьми інших професій, з інших сфер, від моряків, рибалок і льотчиків починаючи і закінчуючи носіями зовсім вузько спеціалізованого знання. • Я коментую тільки ті питання, в яких я маю власну думку, за яку я відповідаю, в яких я маю що сказати. І це є нормальна відповідальність письменника за виношене ним слово. • Письменницька робота в суспільстві — це робота в режимі включеного спостереження. Ви маєте слухати, як говорять люди. Ви маєте ловити з повітря, що вони говорять, ви маєте постійно перебувати в терені біжучого досвіду і живої мови. Ви маєте постійно підслуховувати. Ви — постійно увімкнений диктофончик. Це письменницьке око, яке ловить оці уривки живої мови з повітря, які одночасно діагностують якісь певні суспільні настрої, певні суспільні проблеми.....

Юрій Андрухович (Народився 1960 р.)

11 Клас

Ю. Андрухович — автор поетичних збірок «Небо і площі», «Середмістя», «Екзотичні птахи і рослини», «Пісні для мертвого півня», «Листи в Україну», романів «Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця», «Коханці Юстиції». Пише публіцистику та есеї. Письменник про себе • Я переконаний, що досягнення в культурі починаються з окремо взятих людей. Без індивідуальностей культура нічого не варта. • Я думаю, що найкращі книжки — не ті, які пояснюють, а ті, які запитують. І що не існує однієї найкращої книжки. Книжки стають цінністю лише в сукупності, коли їх, «найкращих», багато й вони починають якийсь такий діалог між собою на багато-багато голосів. І вони між собою сперечаються, полемізують, сваряться — але десь у чомусь і погоджуються. Й це вже особиста справа кожного окремого читача — добирати собі цю найкращу книжкову компанію, нічого не нав'язуючи іншим....

Ігор Римарук (1958—2008)

11 Клас

Мовчання в літературі — нерідко свідчення напруженої роботи духу, а не бездіяльності. Особливо в часи таких велетенських психологічних катаклізмів, які ми переживаємо. В такі часи — привілля хіба для графоманів. Ігор Римарук • ПРО ОНОВЛЕННЯ Й РОЗЧАРУВАННЯ («ОБНОВИ») Останні три десятиліття в житті українців позначені прагненням до оновлення — подолання темної спадщини радянського минулого. А великі сподівання на швидкі зміни на краще призводять до розчарувань. От і «Обнови» І. Римарука про надію на оновлення й про розчарування. Іронія (хай і гірка) та ігрові прийоми — це прикмета постмодернізму. Автор немов жонглює образами, заплутуючи читача. Змішування різних (високого й низького) стилів — теж ознака постмодернізму. В одному тексті «душа», «хрест», «мученики», «зоря одвічна» сусідять із вульгаризмами на кшталт «пруть» і «горлянка». Іронія — вид зображення, що виражає глузливо-критичне ставлення до предмета зображення. Твір побудований на алегоричних образах, тож для його розуміння читачеві необхідні певні знання про світову історію та культуру. Наприклад, «крилаті коники» — відсилання до легендарного Пегаса з давньогрецької міфології, що символізує поезію; консулат — поняття з давньоримської історії й у вірші позначає владу. У творі протиставляються образи стражників і мучеників, а також лаврового і тернового вінків, що символізують, відповідно, визнання митця і мучеництво; хреста (покликання, місія) і ордена (тут — фальшива цінність). Ця поезія — емоційна реакція людини, розчарованої у своїх сподіваннях. Монолог здається спонтанним і дещо хаотичним; цьому враженню сприяє й відсутність розділових знаків....

Сучасна українська література

11 Клас

Сучасною літературою називаємо всі твори останніх двох-трьох десятиліть. Важко судити, що саме з поточної книжкової продукції стане класикою і збережеться надовго. Буває, що модні й популярні літературні явища дуже швидко забуваються. А інші твори залишаються у віках. Наука про літературу не належить до точних, адже вона досліджує живий і мінливий творчий процес. Тому й періодизація сучасної літератури є доволі умовною й почасти дискусійною. Сьогодні до сучасної літератури відносять твори, що з'явились після 1991 року, тобто після утвердження державної незалежності, коли українці попрощались із тоталітарним режимом, а наше мистецтво — із соціалістичним реалізмом. Звичайно, ще пишуть і видають книжки ті автори, котрі були сформовані в радянські часи. Отже, під сучасною українською літературою розуміємо твори останніх десятиліть, які художньо осмислюють проблеми нашого сьогодення, а також із сучасних позицій висвітлюють історичне минуле та накреслюють перспективи майбутнього. Опрацьовуємо прочитане 1. Які твори відносять до сучасної літератури? 2. Чому сучасну літературу складно класифікувати і її періодизація є умовною? 3. Яку українську літературу називають сучасною? Які особливості їй властиві порівняно зі світовою літературою? Досліджуємо самостійно 4. Підготуйте та презентуйте повідомлення про історичні умови формування сучасної української літератури....

Василь Стус (1938—1985). «Господи, гніву пречистого...»

11 Клас

Виявляємо обізнаність у сфері культури 6. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте записи віршів «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...», «Господи, гніву пречистого...» в читанні І. Мурашка, пісні на слова В. Стуса у виконанні сестер Тельнюк. Послухайте, як читає свої вірші автор (збірка «Живий голос Василя Стуса»). У якому випадку поезії В. Стуса справляють на вас найбільше враження: під час читання тексту, у виконанні актора чи самого автора, у музичному оформленні? 7. Розгляньте портрет В. Стуса над книгою (с. 198) роботи В. Зарецького та створену на його основі картину «Орач. Портрет Василя Стуса» (с. 197). «Василь Стус в білому одязі оре землю. Там, де пройшов його плуг, земля стає білою, вкритою писанками, попереду — суцільне чорне тло» (Н. Кучер). Як ви розумієте значення цієї картини? Запрошуємо до дискусії 8. Роман Бровко, режисер сучасного фільму про В. Стуса, стверджує, що фільм повинен бути розрахований на масову аудиторію: «...Якщо не буде видовищної картинки, глядач, що бачитиме в кінотеатрі «Форсаж 9» або «Форсаж 10», <...> не піде на наше кіно, не зважаючи ні на ідеологію, ні на цікаві-важливі історичні факти» (за матеріалами «Детектор медіа»). Чи згодні ви з тим, що для розповіді про долю поета важлива видовищність? Поясніть свою думку. Запрошуємо до бібліотеки Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте інші твори В. Стуса, письменників 1970—1980-х рр. Обговоріть їх у класі....

Василь Стус (1938—1985). «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...»

11 Клас

Бути собою означало для поета йти проти течії, стояти самому «проти світу». Звідси те відчуття трагічної самоти, що його переживає герой твору «Господи, гніву пречистого...». Цей твір — ліричний роздум у формі молитви (адже звернення до Бога зазвичай називають молитвою). Справжня поезія й молитва мають чимало спільного. Їх єднають щирість і чесність, тільки в молитві є один наперед визначений «адресат», а поезія звернена ще й до ширшого кола адресатів — читачів. У поетичному монолозі В. Стуса, поряд із благанням і вдячністю (як і в справжній молитві), важливу роль відіграє намір подолати сумніви, навіяні самотою, віднайти духовні сили (вищу підтримку?) й підтвердити для себе вірність уже колись зробленому вибору. Не випадково творчість В. Стуса визначають як стоїчну, тобто таку, що демонструє стійкість і мужність автора в обстоюванні правди. У певному (індивідуальному) сенсі ця поезія є важливою духовною практикою долання самоти, коли основним джерелом стійкості виступає віра в себе та в обрані ідеали. Це як у філософії екзистенціалізму: людина не обирає світ, у якому народжується, але обирає свою долю і свій шлях. Навіть в абсурдному радянському світі в умовах трагічної самоти поет власним життям утверджував силу людського духу й захищав право людини бути собою....

Василь Стус (1938—1985)

11 Клас

Дмитро Стус, син поета, писав: «Загалом горлівсько-донецький період у творчому плані був для Василя Стуса надзвичайно плідним. Широка лектура, чуттєвість, незле, як на донецький масштаб, творче товариство з літературної студії «Обрій» ніби провокували до праці. І хоча якість більшости віршів не задовольняла поета, але пошуки в різних напрямках дозволили відкинути «не свої» творчі путі». 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Перебуваючи в Києві, брав участь у літературному житті, входив до Клубу творчої молоді. У вересні 1965 року під час прем'єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» разом з іншими «шістдесятниками» публічно виступив проти арештів української інтелігенції. За це поета виключили з аспірантури. Довелося заробляти на життя на різних тимчасових роботах. Поезію не друкували: через «неблагонадійність» автора не було видано вже підготовлену збірку «Круговерть». Дмитро Стус зауважує: «Збірка «Круговерть» складалася з трьох розділів — «Рожеве півколо», «Біль — Білий день» та «Круговерть». На жаль, повністю реконструювати її текст неможливо, бо після того, як 1965-го року було розсипано її набір, поет не зберіг рукопис. Готуючи до друку збірку «Зимові дерева», він просто вийняв машинописи кількох десятків віршів і приєднав їх до нової книжки»....

Стоїчна українська поезія

11 Клас

для ствердження рис «стоїцизму», активної життєвої позиції, усвідомлення понять честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі життя і творчості В. Стуса. Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетентності: літературну — знання творчої біографії В. Стуса, розуміння суті екзистенціалізму в поезіях, уміння характеризувати межовий стан суб'єкта лірики, який протистоїть ідеологічно викривленій реальності, зіставляти мотиви, форми буттєвого самоствердження в поезіях, аналізувати засоби художнього увиразнення, висловлювати власну думку про важливість активної громадянської позиції в житті; ключові — осмислення естетичної вартості художнього твору, формування уявлення про поезію як чинник власного світогляду, уміння визначати ціннісні пріоритети життя на засадах громадянського суспільства, висловлювати міркування, проводячи аналогії з сучасним життям....

Навігація