Войти
Закрыть

Євген Плужник (1898—1936). «Вчись у природи творчого спокою...»

11 Клас

Виявляємо літературну компетентність 1. Яке враження справила на вас ця поезія? Який настрій викликала? 2. До чого закликає ліричний герой твору? Як ви зрозуміли його заклик? 3. Як ви зрозуміли словосполучення «творчий спокій»? Чи можна його назвати образним висловом? Відповідь обґрунтуйте. 4. Поміркуйте, чому ліричний герой закликає вчитися «творчого спокою» саме «в дні вересневі». 5. Які асоціації викликає у вас образ журавлів, що «на південь линуть»? Яке значення може мати цей образ у поезії «Вчись у природи творчого спокою...»? 6. До якого виду лірики (інтимної, пейзажної, філософської тощо), на вашу думку, належить поезія «Вчись у природи творчого спокою...»? Обґрунтуйте відповідь. 7. Пригадайте твори українських та зарубіжних поетів про осінь. які з них, на вашу думку, своїм звучанням близькі до поезії Є. Плужника? Відповідь обґрунтуйте. Виявляємо обізнаність у сфері культури 8. Розгляньте репродукції осінніх пейзажів на с. 36—37. яка з цих картин, на вашу думку, найбільше відповідає настрою поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою...»? Відповідь обґрунтуйте. Запрошуємо до бібліотеки Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та знайдіть ліричні твори Є. Плужника, його поему «Галілей», роман «Недуга». Прочитайте твори та обговоріть у класі, які нові риси творчості Є. Плужника ви відкрили....

Євген Плужник (1898—1936). «Ніч... а човен — як срібний птах...»

11 Клас

Вірш «Вчись у природи творчого спокою...» увійшов до другої збірки Є. Плужника «Рання осінь» (1927). Зміст твору перегукується з назвою збірки, бо в ньому розкриваються емоції, що їх викликають «вересневі дні». Стриманість і виваженість — визначальні риси цієї поезії. Вона має форму монологу, зверненого до уявного співрозмовника. Звертання на «ти» посилює ліричність і сповідальність твору. Монолог не без повчання, але водночас він схожий на запрошення до дружнього діалогу. Адже головний аргумент про «певний шлях» висловлено з питальною, а не наказовою інтонацією. У творі розвивається мотив гармонії, універсального усталеного ритму. Внутрішній стан героя — спокій і рівновага. Такого стану він досягає завдяки спогляданню вересневої природи. Герой усвідомлює просту мудрість «певного шляху», до якої приходить людина, уже поблукавши життєвими манівцями. Можливо, поза цим — авторська вітаїстична віра в могутній природний плин усього сущого, часткою якого є й людина з її творчими амбіціями?...

Євген Плужник (1898—1936)

11 Клас

Євген Павлович Плужник народився 14 грудня 1898 року в слободі Кантемирівці Богучарського повіту Воронезької губернії (тепер Воронезька область Росії). Закінчив гімназію в місті Боброві. Працював сільським учителем на Полтавщині, пізніше перебрався до Києва. Там вступив до Музично-драматичного інституту, але через хворобу мусив залишити навчання. Поезію почав писати в гімназії — тоді ще російською мовою. А коли жив у Києві, перейшов на українську. Перші вірші опублікував у журналі «Глобус» під псевдонімом Кантемирянин. Входив до київських літературних організацій «Аспис» (Асоціація письменників), «Ланка» і МАРС. За життя поета побачили світ збірки «Дні» й «Рання осінь». Він також підготував до друку поетичну книжку «Рівновага». У доробку Є. Плужника є також роман «Недуга» і три драматичні твори. 1934 року Є. Плужника заарештували і за сфабрикованим обвинуваченням засудили до розстрілу, який згодом замінили десятьма роками ув'язнення. Невдовзі після арешту та слідства хворий на туберкульоз поет потрапив до радянського концентраційного табору на Соловецьких островах, що в Росії. Помер Є. Плужник у тюремній лікарні 2 лютого 1936 року....

Павло Тичина (1891—1967). Пам'яті тридцяти

11 Клас

Символічна могила й кам'яний хрест Героям Крут на Аскольдовій могилі в Києві Виявляємо літературну компетентність 1. Які почуття виникли у вас під час читання вірша? 2. Поясніть образний зміст рядків вірша «По кривавій по дорозі / Нам іти у світ». 3. Які біблійні образи є в поезії? З якою метою їх використано? 4. Вірш «Пам'яті тридцяти» має обрамлення. Яка його роль? Виявляємо обізнаність у сфері культури 5. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте пісні на вірш П. Тичини «Пам'яті тридцяти» у виконанні Марії Бурмаки, реп-гурту «Апокриф». Яке враження справили на вас музичні твори? Запрошуємо до бібліотеки Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте вірші П. Тичини «Ой не крийся, природо...», «Енгармонійне», «Скорбна мати», «Дума про трьох Вітрів», «І Бєлий, і Блок...», «Мадонно моя...», «Золотий гомін». Поділіться враженнями з однокласницями та однокласниками....

Павло Тичина (1891—1967). «Одчиняйте двері...»

11 Клас

Поезію «Пам'яті тридцяти» визначають як вірш-реквієм або епітафію — слово на честь померлих героїв. Це зразок громадянської лірики, твір, у якому поєдналися різні емоції — жалоба за загиблими та уславлення їхнього патріотизму. Вірш присвячено молодим захисникам України, студентам і гімназистам, які загинули в січні 1918 року поблизу селища Крути на Чернігівщині. Вони стримали наступ російських військ та полягли в нерівному бою із загарбниками. Поховали їх у Києві на цвинтарі, що на Аскольдовій могилі (урочище на правому березі Дніпра). П. Тичину глибоко вразила смерть молодих людей, цвіту української нації. Загиблі для нього — мученики, які віддали життя за вільне майбуття свого народу. Недарма поет пояснив їхній подвиг як самовіддану боротьбу зі злом («Вмерли в Новім Заповіті / З славою святих...»). Вони пожертвували життям, захищаючи свій народ та його національні ідеали....

Павло Тичина (1891—1967). «О панно Інно, панно Інно!..»

11 Клас

В основі твору — різке, раптове й несподіване протиставлення. Усе тут — для вираження трагічного переживання катастрофізму буття. Визначальними у вірші є риси експресіонізму: суб'єктивізм, мотив розчарування (у його трагедійному розкритті), фрагментарність, символіка і гротеск — неприродне поєднання-протиставлення в одній картині «світла» і «темряви». Критик Андрій Ніковський звернув увагу на вдале авторське переосмислення одного з кульмінаційних елементів урочистого обряду вінчання: «Ефект цього вірша заснований на церковній ремінісценції, на ефекті того моменту, коли наречена входить до церкви: закриті двері, хор зупиняється, люди обертаються до дверей. У церкві сутінки, тихо. Враз розчиняються двері, хор гримить, — «Гряди, гряди, голубице моя», в церкву вливається світло, гомін і в квадраті дверей горить блакить неба, і в центрі уваги — молода, ясна наречена, біла голубка. Павло Тичина скористався тим глибоким ефектом, котрий походить від руйнації звичної згадки, він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образу при «Гряди, голубице моя» дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі». Вірш П. Тичини поєднує мрію та гірке розчарування. Це відгук на випробування й утрати часів визвольних змагань: замість очікуваної близької й ідеальної «голубої блакиті» — страхітлива «горобина ніч» та неминучі в часи революційної боротьби жертви («шляхи в крові»). Ключовий образ — двері, ця символічна межа. І цікавий новотвір — образ «незриданних сліз», що до краю посилює трагізм переживання....

Павло Тичина (1891—1967). «Ви знаєте, як липа шелестить...»

11 Клас

Лірична поезія не любить прямого слова, а тим паче коли це поезія інтимна. Над усе важливі натяки, умовчання, що допомагають зберегти загадку кохання. Та чи й узагалі можливо емоції закоханої людини підпорядкувати законам логіки? Вірш «О панно Інно...» (1915) важко осягнути самим лише розумом. Автор розраховує на здатність співпереживання, емоційний досвід читачів, котрим знайомий стан закоханості, що надовго залишає свій слід у людській душі. Ліричний герой, занурившись у спогади, якраз і розмірковує над складністю, навіть парадоксальністю людських почуттів. Дослідники вказували, що ця поезія має й біографічну основу. Коли П. Тичина жив у Чернігові, він був знайомий із сестрами Інною та Поліною Коновал. В одну з них, Поліну, юнак був безнадійно закоханий. Через роки він створив поетичний твір про ті давні й дивні почуття. Здається, саме самотність підштовхнула ліричного героя до сповіді («Я — сам. Вікно. Сніги...»). Подумки із засніженої зими сьогодення він переноситься до весни й кохання («Давно. Цвіли луги...»). Та й не одразу говорить те, що хотів насправді сказати. Адже від згадки про одну сестру, яку любив «дитинно, злотоцінно», майже непомітно переходить до відвертої й інтимної розмови з іншою («О панно Інно, панно Інно...»). У пам'яті героя зринають спогади про «іншу сестру» («Зимовий вечір. Тиша. Ми»). І далі все розвивається майже поза волею героя («А хтось кричить: ти рідну стрів!»)....

Павло Тичина (1891—1967). «Арфами, арфами...»

11 Клас

Знайдіть у тексті поезії авторські новотвори. Визначте, від яких слів їх утворено. Поясніть їхнє значення. Для чого, на вашу думку, автор вдавався до творення нових слів? • Зверніть увагу на будову вірша. Чому в поетичному тексті рядки мають різну довжину? • Чому П. Тичина не дав цій поезії назви? 7. Яким настроєм пройнята поезія? У який спосіб поет створює цей настрій? 8. Знайдіть у мережі Інтернет відео- й аудіозаписи, на яких поезію П. Тичини читають професійні актори, шанувальники творчості поета. Який настрій передають декламатори? Ділимося читацьким досвідом 9. Пригадайте вірш М. Вороного «Блакитна Панна». Як автор зобразив у ньому прихід весни? Порівняйте цей твір із поезією П. Тичини «Арфами, арфами...»: образи творів, художні засоби. Виявляємо обізнаність у сфері культури 10. Композиторка Богдана Фільц створила на вірші П. Тичини кантату «Пори року». Поезія «Арфами, арфами.» лягла в основу частини «Весна». Знайдіть цей твір у мережі Інтернет і послухайте його. Який настрій створює музика? Чи відповідає він настроєві поезії П. Тичини? 11. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте пісні сучасних музикантів — сестер Тельнюк і гурту «ГИЧ-оркестр», — створені на слова поезії «Арфами, арфами...». Яке музичне оформлення співзвучне з вашими враженнями від вірша?...

Павло Тичина (1891—1967)

11 Клас

Перебуваючи в Чернігові, П. Тичина дебютував як поет — перші твори написав у 1906 році. А з 1912 року публікував поезії на сторінках журналів «Літературно-науковий вісник», «Рідний край», «Українська хата» та ін. 1913 року П. Тичина переїхав до Києва, вступив до Комерційного інституту. Навчання поєднував з працею в театрі М. Садовського, у якому був помічником хормейстера. На творчість П. Тичини вплинули події 1917 року, пов'язані з боротьбою українців за незалежність. Поет підтримав народний рух за національну свободу. Його дебютна збірка «Сонячні кларнети» (1918) стала помітною подією в українській літературі. Вона засвідчила появу талановитого поета європейського рівня. Далі на П. Тичину чекав складний шлях через тривоги й сумніви, навіяні кривавими подіями визвольних змагань. Суперечливі настрої тих часів віддзеркалились у збірках «Замість сонетів і октав», «Плуг», «Вітер з України». 1923 року П. Тичина переїхав до Харкова — тодішньої столиці України. Харківське літературне життя відзначалось активністю та водночас і помітним ідеологічним наглядом з боку влади, що поступово посилювався. У різний час поет входив до таких організацій, як «Гарт» і ВАПЛІТЕ....

Під знаком вітаїзму

11 Клас

Революційні зміни початку ХХ століття за стрімкістю й потужністю можна порівняти з вулканічним вибухом — настільки вони були стрімкими й потужними. Література навіть не встигала синхронно з плином часу осмислювати сутність цих змін. Тоді ж сформувався й набув поширення особливий вітаїстичний погляд на дійсність (від лат. vita — життя).   Носії та виразники цього погляду вірили в рушійні стихійні сили самого життя, що пізнаються не розумом, а шляхом творчого, інтуїтивного осягнення дійсності. Ця «філософія життя» найбільш помітно виявилась у літературі, особливо в ліричній творчості. Микола Хвильовий навіть проголосив тоді «романтику вітаїзму» як найбільш перспективний стиль нашого письменства....

Навігація