|
Уже вкотре традиційно на початку навчального року розмову з вами підручник розпочинає роздумами про користь читання. Ви можете заперечити: я читаю багато, та й пости в соцмережах приносять стільки інформації, що моїм ровесникам ще двадцять років тому не могло й наснитися. Навряд чи із цим посперечаєшся. Але мова зараз йтиме про інше читання — читання художньої літератури. Щоб ви зрозуміли, чим повідомлення в соцмережах за впливом на читача відрізняється від творів красного письменства, пошлемося на результати одного з наукових досліджень університету Ліверпуля (Велика Британія). Учені вимірювали активність мозку під час читання поезії Шекспіра, Еліота й інших відомих літераторів. Виявилося, що воно збуджує мозок, задіює багато центрів, які відповідають за уяву, пам’ять, мовленнєвий акт читача та багато іншого. Якщо ж переказати ці вірші «своїми словами», мозок «спить», «мовчить», одним словом, залишається спокійним, не реагує на текст. Щось подібне відбувається і під час читання коротких постів, повідомлень інформаційного характеру, навіть «стислих» переказів програмових художніх творів, якими рясніє інтернет. Отже, це читання задовольняє вашу певну практичну потребу, але не розвиває, не хвилює, не збурює ваші емоції! Тому цілком можемо погодитися з видатним американським письменником-фантастом Реєм Бредбері, який зауважив: «Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад, не читати їх». Звісна річ, це злочин перед собою. Читати чи не читати — вирішувати вам. Але економічно розвинені країни світу встановлюють пряму залежність між читанням художньої літератури і прогресом у всіх сферах життя суспільства. Тому уряди й громадські організації численними акціями заохочують своїх громадян до читання. Наприклад, найвизначніші та найавторитетніші представники науки, культури, освіти на телебаченні читають уривки з творів відомих письменників. З 2007 р. один зі світових економічних лідерів — Китай — почав пропагувати читання наукової фантастики й фентезі. «Чому саме ці жанри? Адже раніше ви не схвалювали захоплення ними громадян країни?» — запитав відомий сучасний англійський письменник-фантаст Ніл Гейман в одного з представників китайської влади. «Китайці створювали чудові речі, — відповів той, — якщо їм приносили схеми. Але нічого не вдосконалювали й не вигадували самі, не робили відкриттів. Тому ми відрядили делегацію в США — в Apple, Microsoft, Google — і розпитали в працівників, які створювали...
|