Войти
Закрыть

Велика Британія

10 Клас

Під час Першої світової війни Велика Британія зазнала значних збитків. Людські втрати становили 743 тис. загиблих і 1,7 млн поранених. Промислове виробництво скоротилося на 20%, країна з кредитора перетворилась у боржника Зовнішній борг становив близько 1 млрд фунтів стерлінгів. Життєвий рівень населення різко знизився. Наслідки війни сприяли розколу в англійському суспільстві. Одна частина прагнула до повернення старих часів, вважаючи, що відхід від традиційних англійських цінностей породив негаразди країни. Інша частина населення вважала, що після великої війни в Англії повинні утвердитися більш справедливі принципи суспільного устрою. Виразниками настроїв першої частини населення були консерватори, другої — лейбористи. Ліберали, які у попередні роки були провідною силою, згодом стали відтісненими з політичної арени. Лейбористська партія своєю метою проголосила встановлення суспільної власності на засоби виробництва, а найближчими завданнями — розширення соціального законодавства і подальшу демократизацію політичного устрою. Партія будувалася на основі як індивідуального, так і колективного членства, коли в її лавах автоматично опинялися учасники профспілок. На виборах 1918 р. лейбористська партія зробила перший крок на шляху до перетворення в найбільшу опозиційну силу. Вона завоювала 60 місць у палаті громад. 2. Піднесення демократичного руху. Реформи Ллойд-Джорджа Нові настрої у суспільстві спонукали коаліційний уряд консерваторів і лібералів, який очолив Д. Ллойд-Джордж, лідер реформістського крила ліберальної партії, до широких реформ....
0 Переглянути

Сполучені Штати Америки

10 Клас

Перша світова війна дала змогу США закріпити статус економічно наймогутнішої країни світу. Проте рішення Паризької мирної конференції виявилися не такими, як сподівалась адміністрація президента В. Вільсона. У березні 1920 р. сенат не ратифікував Версальського договору. Це означало, що зовнішньополітичний курс, узятий урядом Вільсона в роки Першої світової війни, зазнав поразки. Фіаско Вільсона, який репрезентував реформаторське крило правлячих кіл, і водночас демократів, на виборах 1920 р. мало далекосяжні наслідки у внутрішній політиці. У США надовго було заблоковано проведення соціальних реформ, а в зовнішній політиці запанував ізоляціонізм. На поразку демократів вплинули і наслідки повоєнної економічної кризи 1920-1921 рр. На президентських виборах 1920 р. перемогу здобув кандидат від республіканської партії Воррен Ґардінґ. Він узяв курс на повернення до довоєнних порядків («нормальності», як він казав). Було створено всі умови для збільшення прибутків великих промисловців, банкірів, підприємців. У 1921 р. скасували запроваджений у період війни податок на надприбутки корпорацій. Для збільшення зисків представники великого капіталу не зупинялися перед прямим порушенням закону. Корупція державного апарату стала всеохоплюючою. На шлях шахрайських угод із монополіями стали урядовці республіканської адміністрації....
0 Переглянути

Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х рр.

10 Клас

Підписання мирних договорів незалежно від їхніх вад і врегулювання основних суперечностей між державами-переможницями сприяло стабілізації міжнародних відносин. У 20-х рр. було здійснено низку заходів для виправлення хиб Версальсько-Вашингтонської системи. Однією з її слабкостей було виключення з неї Росії. Спроба ізолювати цю країну через прихильність її лідерів до ідеї світової революції та диктатури пролетаріату успіху не мала, а тільки вносила деструктивний елемент у міжнародні відносини. На початку 20-х рр. стало зрозумілим, що більшовики утвердилися при владі, а плани світової революції — нездійсненні. У 1922 р. делегацію Росії запросили на Генуезьку конференцію з питань пошуку засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи», де, крім інших питань, було здійснено спробу виробити спільні умови для нормалізації відносин із радянською Росією та іншими радянськими республіками. Але суперечності, проблеми виплати боргів сторони подолати не змогли. Країни Антанти виставили рахунок у розмірі 18 млрд крб. У відповідь радянська Росія зажадала сплати їй 39 млрд крб. за збитки від інтервенції країн Антанти. До того ж делегація радянської Росії категорично відмовлялася сплачувати борги Тимчасового уряду. Опинившись на конференції у критичному становищі, 16 квітня 1922 р. радянська Росія й Німеччина у містечку Рапалло уклали договір про відновлення дипломатичних відносин у повному обсязі і про відмову від будь-яких претензій. Цей договір започаткував тривале і плідне співробітництво між Росією та Німеччиною в економічній, політичній і військовій сферах. Договір став своєрідним проривом на дипломатичному фронті, що вивів Росію та Німеччину з міжнародної ізоляції. З 1924 р. покотилася хвиля дипломатичних визнань СРСР з боку інших країн Заходу, які були занепокоєні можливістю створення сильного радянсько-німецького антиверсальського блоку. Виняток становили тільки США....
0 Переглянути

Вашингтонська конференція 1921-1922 рр.

10 Клас

Так, під час Першої світової війни Японія, яка не брала активної участі у бойових діях, скориставшись тим, що європейські держави і США були зайняті на Європейському театрі бойових дій, посилила свої позиції на Далекому Сході, Тихому океані, а надто в Китаї. Зросла й морська могутність Японії, котра спиралася на англо-японську угоду 1902 р. Головним суперником Японії були США. Вони виступили проти поділу Китаю на зони впливу і вимагали проведення політики стосовно нього під гаслами «відкритих дверей» і «рівних можливостей». Також Сполучені Штати непокоїло зростання морської могутності Японії. У Вашингтоні й Токіо не виключали можливості воєнного зіткнення. Велика Британія, своєю чергою, наполягала на збереженні принципу поділу Китаю на сфери впливу. Така позиція Лондона, а також вимога США сплатити всі борги загострили й англо-американські стосунки. Для вирішення цих питань скликали Вашингтонську конференцію. 2. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр. Мирні договори з Німеччиною та її союзниками були доповнені серією угод, підписаних на Вашингтонській конференції (12 листопада 1921 р. — 6 лютого 1922 р.), присвяченій питанням обмеження морських озброєнь та відносинам в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні....
0 Переглянути

Мирні договори з союзниками Німеччини

10 Клас

10 вересня 1919 р. було підписано Сен-Жерменський мирний договір з Австрією, який зафіксував визнання нових державних кордонів, що утворилися після ліквідації Австро-У горської монархії. Колишні австрійські володіння — провінції Богемія, Моравія та Сілезія — увійшли до складу Чехословаччини. Італія отримала Південний Тіроль, Юлійську Крайну, майже всю Істрію, крім міста Фіуме (Рієка). Королівство сербів, хорватів і словенців отримало Боснію і Герцеговину, Далмацію, Крайну, Словенію. Румунія отримала Буковину, а Польща захопила Галичину. Чехословаччині було передано Закарпатську Україну. Австрії дозволялося мати кадрову 30-тисячну армію без важкого озброєння. Також країна повинна була сплачувати репарації. їй заборонялося приєднуватись до Німеччини. 2. Нейїський мирний договір 27 листопада 1919 р. в передмісті Парижа Нейї-сюр-Сен було підписано мирний договір із Болгарією. Вона втратила Західну Фракію, яка передавалася Греції, та позбавлялася виходу до Егейського моря. Південна Добруджа залишилась у складі Румунії. Частину Македонії було передано Королівству сербів, хорватів і словенців. Болгарії заборонялося тримати в армії більш як 20 тис. вояків. Суму репарацій було визначено у 2,25 млрд золотих франків, що їх належало сплачувати протягом 37 років....
0 Переглянути

Паризька мирна конференція 1919 р.

10 Клас

Для підготовки мирних договорів із переможеними країнами у Парижі 18 січня 1919 р. було скликано мирну конференцію. У її роботі взяли участь представники 27 країн, але домінуючу роль відігравали Франція, Велика Британія і США. На конференцію не запросили представників переможених країн і Росії, в якій точилася громадянська війна. Основні питання учасники вирішували на вузьких нарадах великих держав світу: спершу на «раді 9», а з березня 1919 р. — на «раді 4». Обговорення мирних договорів із переможеними країнами виявило всі суперечності між основними учасниками переговорів. Якими ж були плани і наміри великих держав? Серед великих держав Франція від війни постраждала найбільше. Вона з кредитора перетворилась у боржника. Найбільш популярним гаслом у країні було: «Німці за все заплатять!» Франція прагнула максимально послабити Німеччину будь-якими засобами. Для цього вона висловила наміри повернути Ельзас і Лотарингію, перешкодити об’єднанню Австрії та Німеччини, створити буферну німецьку державу на лівому березі річки Рейн, передати частину німецьких земель Бельгії, Данії, Польщі, стягнути з переможеної Німеччини максимально можливі репарації. Пропозиції Франції наразилися на протидію з боку Англії та США. Виходячи з традиційного принципу «європейської рівноваги», згідно із яким морським державам вигідніше підтримувати рівновагу між суперниками на континенті, вони заперечували надмірне ослаблення Німеччини і прагнули перетворити її у форпост боротьби проти більшовизму (комунізму)....
0 Переглянути

Події 1917-1918 рр.

10 Клас

Негативний вплив війни найбільш сильно проявився в Росії. До економічних і соціальних проблем додалася політична криза. У лютому 1917 р. антивоєнні та соціальні виступи в Росії набрали небаченого розмаху і переросли в революцію. Врятувати монархію не вдалося. На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду. Росія стала республікою (проголосили 1 вересня 1917 р.). Новий уряд не відмовився від зобов’язань царя Миколи II перед союзниками і закликав продовжувати війну до переможного кінця. На 1917 р. кожна з воюючих країн виношувала потаємні плани. Німецьке командування обрало оборонну тактику, війська Антанти — наступальну. Ще в грудні 1916 р. Німеччина виступила з пропозицією розпочати переговори про мир. Вона та її союзники хотіли б укласти мир, залишивши за собою всі завойовані території. Країни Антанти відхилили цю пропозицію. Вони планували у 1917 р. наступ на всіх європейських фронтах. Революція в Росії унеможливила ці плани. Перспективи виходу Росії з війни надзвичайно налякали союзників, але додали сподівань на перемогу Німеччині. 2. Вступ у війну США Сполучені Штати Америки були країною, яка ніяк не бажала поразки Антанти. Тривалий час їм було невигідно вступати у війну — адже США постачали країнам Антанти зброю, боєприпаси, продовольство, а з державами австро-німецького блоку торгували через нейтральні країни. У 1914 р. американський борг країнам Європи, головно Англії, становив близько 6 млрд доларів. У роки війни США не лише розрахувалися з боргами, а й перетворилися з боржника європейських держав на їхнього кредитора (позики становили понад 10 млрд доларів). Можлива поразка Антанти могла б зробити проблематичним повернення цих величезних коштів. Також правлячі кола США прагнули, щоб країна відігравала більш вагому роль у світі, а без участі у війні неможливо було претендувати на участь у розподілі «повоєнного пирога»....
0 Переглянути

Кампанії 1915-1916 рр.

10 Клас

У 1915 р. на Західному фронті Німеччина активних наступальних бойових дій не вела. Німецькі війська відбивали французькі одноманітні атаки в Артуа і Шампані, які коштували Франції величезних жертв. За рік вона втратила 1 млн 292 тис. солдатів, англійці — 279 тис., німці — 612 тис. Стримуючи наступ, німці стрімкими контратаками зводили нанівець успіхи французів. Під час однієї з атак 22 квітня біля бельгійського міста Іпр німці вперше у світовій історії здійснили газову атаку. З 15 тис. отруєних хлором англійських вояків третина померла. Ця подія ознаменувала появу нової страхітливої зброї — хімічної. Зі свого боку, англійці й французи спробували перекрити протоки Босфор і Дарданелли. Та висадка десанту в квітні 1915 р. у Галліполі (Дарданелльська операція) була невдалою. Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж року був змушений залишити свій плацдарм. Після тривалих переговорів у квітні 1915 р. Італія погодилася вступити у війну проти Німеччини на боці Антанти. За це до неї мали відійти Трієст та інші австрійські області з італійським населенням, під протекторат Італії потрапляла Албанія. Це було єдине полегшення для Росії, адже найбільші за масштабами бої у 1915 р. відбувалися на сході. За пропозицією німецького командувача Східного фронту генерала фон Гінденбурга, проти Росії було спрямовано головний удар Німеччини. Міць російських армій була невисокою. Не вистачало найнеобхіднішого — зброї, боєприпасів, обмундирування, медикаментів. Росію вважали найслабшим членом Антанти. Німеччина мала намір змусити її вийти з війни....
0 Переглянути

Початок Першої світової війни

10 Клас

До Першої світової війни призвели загострення суперечностей між найбільшими державами світу і боротьба двох військово-політичних угруповань — Антанти й Троїстого союзу. Найбільш непримиренними виявилися інтереси Німеччини та Великої Британії. Вони суперничали на суходолі й на морі. Ініціаторами розв’язання війни виступили правлячі кола Німеччини та Австро-Угорщини, хоча й інші країни мали конкретну загарбницьку мету. Гонка озброєнь набула нечуваного розмаху. На воєнні видатки витрачалося більш ніж половина бюджетних надходжень країн Європи. Німецька імперія прагнула до світового панування. В її плани входило загарбання великих територій у Європі, в тому числі України й Прибалтики, колоніальних володінь Англії, Франції, Бельгії, зміцнення позицій в Туреччині й на Близькому Сході. Австро-Угорщина сподівалася підкорити Сербію, Болгарію й Чорногорію, заволодіти нафтовими родовищами Румунії, панувати на Чорному, Адріатичному та Егейському морях. Туреччина, яку в разі перемоги збиралися поділити країни Антанти, звертала свої погляди на Балканський півострів, Крим, Закавказзя, Іран. Своєю чергою, Англія претендувала на німецькі колонії, турецькі володіння в Месопотамії (нинішній Ірак), домагалася посилення впливу на Близькому Сході та в Середземномор’ї. Вона прагнула підірвати економічну могутність Німеччини, її зростаючу роль у світовій торгівлі. Франція мала намір повернути Ельзас і Східну Лотарингію, відібрані в неї Німеччиною 1871 р., захопити багатий вугіллям Саарський басейн та частину Рейнської області Німеччини. Економічно послабити Німеччину прагнула й Росія. До того ж російський царизм мав стратегічні завдання — встановити контроль над чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли, а також над Східною Пруссією, Сілезією, Галичиною і Буковиною....
0 Переглянути

Вступ 10 клас Сорочинська, Гісем (рівень стандарту)

10 Клас

Порівняно з попередніми століттями, складається враження, що людство стало рухатися швидше. Це зумовлено тим, що завдяки прогресу в техніці й науці економіка, а за нею й інші сфери людського життя, стали розвиватися значними темпами. Навіть за життя одного покоління докорінно змінилося все: навколишнє середовище, побут, техніка, поведінка тощо. Так, людина, що бачила політ першого літака (1903 р.), стала свідком польоту людини в космос (1961 р.). Як і в попередньому столітті, у першій половині XX ст. найбільші зрушення відбувалися на Заході (Західна Європа і США), який продовжував відігравати роль локомотива історії. Тут завершилось формування індустріального суспільства (машинне виробництво, масове виробництво, урбанізація, остаточне утвердження ринкових механізмів регулювання та ін.). Небачене до того зростання продуктивних сил і виробництва штовхало провідні країни світу до пошуку все нових ринків збуту і, відповідно, до гострої їх конкуренції. Переділивши світ між собою, вони у своїх колоніальних володіннях нещадно нищать традиційні системи господарювання, насильно втягують народи Азії, Африки, Латинської Америки у світове господарство. Така економічна експансія Заходу зумовила те, що економіки країн стають взаємопов’язаними. Свідченням цього стала «велика депресія» 30-х років, яка, почавшись у США, охопила майже всі країни світу. У першій половині XX ст. відбувається зміна лідерів. Якщо у XIX ст. провідною державою світу була Англія, яку на початку XX ст. потіснила Німеччина, то у 20-ті роки остаточно утверджується економічне лідерство США. Перша світова війна й особливо економічна криза 1929-1933 рр. сприяли становленню систем державного регулювання економіки. У деяких країнах відбулось повне одержавлення економіки (СРСР), в Італії, Німеччині та Японії був встановлений жорсткий державний контроль, проте в США, країнах Скандинавії знайшли більш дієвий, опосередкований вплив держави на економіку, який не призводив до деформації її структури. З початку століття вагоме місце у промисловості провідних країн починають займати новітні галузі виробництва: хімічна, електротехнічна, автомобільна, авіаційна, нафтопереробна та ін. Проте виплавка чавуну та сталі, виробництво машин і обладнання, добування основних сировинних ресурсів продовжують виступати головними показниками розвитку країни. Світова економіка й далі розвивається по екстенсивному шляху....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Назад

Навігація