|
СЛОВ’ЯНИ В ДАВНИНУ. Слов’яни мають давню і багато в чому таємничу історію. Одні вчені вважають, що слов’яни прийшли в Європу разом із гунами. На думку інших істориків, прабатьківщиною слов’ян є землі від правобережжя Дніпра до північного Прикарпаття (тобто територія сучасної України). Населення слов’яно-сарматського племінного союзу антів було прямим предком українців. Збереглися письмові відомості щодо слов’янських племен доби Середньовіччя. Про одного з вождів Антського союзу розповідає в «Історії готів» готський історик Йордан. У римських джерелах можна знайти перші відомості про слов’ян, що належать до IV ст. Історики Римської імперії вперше згадують їхню назву — склавіни (sclavini). За Раннього Середньовіччя слов’ян називали також венетами. У VI ст. слов’яни займали величезну територію від Лаби (Ельби) на заході до середнього Подніпров’я на сході, від Балтійського моря на півночі до Дунаю і Чорного моря на півдні. Історики виділяють три групи слов’ян, які сформувалися в VІ—IX ст. До західних слов'ян, які жили між Віслою і Лабою, належать такі племена: лютичі, поморяни, слензани, лужичани, поляни, мазовшани, дуліби, чехи, хорвати, морави, словаки та ін. Це були предки сучасних народів: поляків, чехів, словаків. Південні слов'яни жили на Балканському півострові. Племена словенців, хорватів, сербів, союз семи племен та інші були предками таких сучасних народів, як словенці, хорвати, серби, чорногорці, македонці, боснійці, болгари....
|
